ОПЯТЬ НА ГРАБЛИ, – СТЫДНО

13. лис. 2019, Немає коментарів

Нас в течение 30-ти лет «независимости» государство дурачит и обворовывает: отобрали вклады сбербанка, наследие СССР, заводы и фабрики, ресурсы, ископаемые, землю (еще не полностью), вооружение, энергетику, коммунальное хозяйство, индустриальную экономику, фундаментальную и прикладную науку, образование, здравоохранение, экономическую независимость, сопутствующие права и свободы, ...

Нам вдалбливают в головы, что частная форма управления промышленными объектами эффективнее государственной, потому что второй присуща коррупция, которую в подтверждение собственного абсурдного утверждения сами и создают.

На самом деле все очень просто. Любая социальная структура без экономически независимого базиса просто существовать не может. Именно поэтому все без исключения уровни административно-территориального деления (первичный – громады, районный, областной, республиканский – государство) должны иметь собственную экономику. Только экономическая свобода порождает все остальные свободы.

Поэтому территориальные громады – первичный уровень должны иметь собственную экономику и, как следствие, - фонды развития и социального обеспечения. Если экономика территориальных громад построена на закрытой экономике кооперации, то в случае провала открытой экономики государства, оно не попадет в полную зависимость от внешних факторов рынка и сохранит субъектность. – Это предохранитель независимости государства. Наши территориальные громады лишены функций субъекта права хозяйственной деятельности, собственной экономики, права распоряжения собственными ресурсами и управления структурами государства. Следовательно, – государство лишено функций защиты и независимости от внешних посягательств на базовом – первичном уровне – уровне народа. Голый и нищий народ не в состоянии в полной мере быть мобилизованным на эффективную защиту собственного государства. Разве что, - рабы по принуждению, страхом, стадом и на убой.

Аналогично, государство лишается субъектности, когда становится никем, распродавая объекты промышленности. Если оно себя признало никчемным управленцем промышленностью, то, как оно может управлять потоками чужой промышленности? – Блеф. Государство, владея стратегической инициативой, фундаментальной и прикладной наукой на базе государственного-частного партнерства, должно быть источником порождения новых предприятий и передачи их, в случае необходимости, в совместное или частное управление, формируя тем самым стратегическую инициативу и стратегический резерв государства. «Наше государство» уничтожило министерство промышленности, создало никчемный закон о государственно-частном партнерстве, уничтожило науку, заканчивает уничтожение института изобретательства и распродажу последних государственных активов, «выбивая из-под себя табуретку» - уничтожая полностью государственную субъектность.

На этом фоне в ожидании чуда народ поверил обещанию нового Президента о непосредственном народовластии, задекларированном 5-й статьей Конституции.

Но, увы, проходит время и новый Президент с особым энтузиазмом принимается не за восстановление народовластия, а за окончание распродажи заводов государства, распродажу украденной у нас земли и той, которую мы доверили в управление государству.

Мы ожидаем, что Президент предоставит громадам права субъекта хозяйственных отношений, откроет гражданам личные счета бюджетного финансирования для распределения на них безусловного базового дохода, распределит на наших счетах доли ресурсов национального богатства, как основания для участия в получении дивидендов от использования государством общественного нераздельного имущества – ресурсов, сменит избирательную систему, но увы, он пытается у нас украсть остатки наших ресурсов – землю, а голосование за желание продать нашу землю иностранцам, выставляет как будущее достижение народовластия.

Более наглого одурачивания с издевкой трудно и придумать.

Может следует вначале:

- раздать нам наши земли, предусмотренные приватизацией;

- вернуть земли, украденные у территориальных громад;

- установить прямое народовластие;

- произвести кадастровые корректировки земель и ресурсов, их открытый учет, распределение и использование;

- создать земельный банк, как посредник рыночных операций между гражданами и государством;

- произвести инвентаризацию и переоценку ресурсов;

- создать институт контроля за надлежащим использованием и обращением земель и ресурсов;

- структуру цены на товары и услуги для населения (в т.ч. и ресурсы) сделать общественным достоянием;

- изъять из счетов за коммунальные и другие услуги оплату населения за собственные ресурсы;

- распределять безусловный базовый доход на личные счета бюджетного финансирования граждан;

и только после этого затеять обсуждение обустройства рынка земли в нашем государстве?

Жаль, веры в нормальные отношения нормальных людей уже нет.

Предлагаю не ждать «манны небесной», а начинать ОБЪЕДИНЯТЬСЯ, создавая НАРОДНУЮ КООПЕРАЦИЮ и ее экономику, самим в рамках действующего правового и законодательного поля восстанавливать НЕПОСРЕДСТВЕННОЕ НАРОДОВЛАСТИЕ.

С уважением, Валентин Петроченков

ШЛЯХ ДО РЕСПУБЛІКИ

30. тра. 2019, Немає коментарів

ЗМІСТ

1. Правова основа Республіки України
1.1. Декларація про державний суверенітет України
1.2. Конституція України
2. Аналітичний висновок правових можливостей
2.1. Задекларовано і гарантовано на папері.
2.2. Реалії буття Республіки і її Народу
2.3. АНАЛІТИЧНІ ВИСНОВКИ
2.4. Причини знищення Республіки
3. Основні принципи народовладдя
3.1. Суб’єктність
3.2. Економічна свобода
3.3. Система прийняття оперативних рішень
3.3.1. Оперативність прийняття рішень
3.3.2. Структуризація громади
3.3.3. Відповідальне заступництво
3.3.4. Прийняття рішень в межах компетенції
3.3.5. Безперервність
3.3.6. Інститут повірених
3.3.7. Заохочення
3.3.8. Повнота соціалізації
3.3.9. Гласність

4. Забезпечення принципів народовладдя
5. Посилання на додаткові матеріали

1. Правова основа Республіки України

Ми історичні нащадки народу, який сформувався і самовизначився на території України у тяжкій багатовіковій боротьбі за свободу, колективне прийняття рішень і солідарне управління державою прийняттям рішень народу знизу до верху. Це управління називається Республікою.

Респу́бліка (від лат. res publica - справа громади) - форма державного правління, за якої верховна влада у державі (суверенітет) належить Народу, а верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими Законом повноваженнями; існує поділ влади на гілки: законодавчу, виконавчу, судову.

Безпосередня демократія, пряма демократія, пряме народовладдя - сукупність форм організації державної влади, за якої основні рішення щодо управління справами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, зборах тощо.

1.1. Декларація про державний суверенітет України

«Декларацією про державний суверенітет України», прийнятою рішенням Верховної Ради Української РСР № 55-XII від 16 липня 1990 року затверджені наступні основні положення.

Верховна Рада Української РСР,

виражаючи волю народу України,

прагнучи створити демократичне суспільство,

виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини,

шануючи національні права всіх народів,

дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України,

визнаючи необхідність побудови правової держави,

маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України,

ПРОГОЛОШУЄ

державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

I. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення.

Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу.

Будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угруповань чи окремих осіб переслідуються за законом.

II. НАРОДОВЛАДДЯ.

Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР.

...

III. ДЕРЖАВНА ВЛАДА

…

Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території.

Державна влада в Республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову.

…

VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ

Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.

Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.

Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Республіки.

Вирішення питань загальносоюзної власності (спільної власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками - суб'єктами цієї власності.

…

Українська РСР забезпечує захист всіх форм власності.

…

IX. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БЕЗПЕКА

Українська РСР має право на власні Збройні Сили.

Українська РСР має власні внутрішні війська та органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді Української РСР.

Українська РСР визначає порядок проходження військової служби громадянами Республіки.

Громадяни Української РСР проходять дійсну військову службу, як правило, на території Республіки і не можуть використовуватись у військових цілях за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР.

Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

…

1.2. Конституція України

28 червня 1996 року на п'ятій сесії Верховної Ради України була прийнята Конституція України.

Основні положення - витяги з Конституції України, що безпосередньоРеспубліки України, наступні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

…

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

…

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

…

Розділ II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

…

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

…

Розділ III. ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ

Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

…

Розділ V. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

…

Розділ VIII. ПРАВОСУДДЯ

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

…

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

…

Стаття 125. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

…

Розділ XI. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

…

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

…

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

…

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

…

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

…

2. Аналітичний висновок правових можливостей

2.1. Задекларовано і гарантовано на папері.

Форма правління унітарної держави України – Республіка.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, яке здійснюється як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Конституція України має найвищу юридичну силу.

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

2.2. Реалії буття Республіки і її Народу

Право на народовладдя не виконується.

Влада узурпована політичними посередниками – представниками олігархічних кланів.

Панування законів і підзаконних актів, що не відповідають нормам права, звужують зміст та обсягу існуючих прав і свобод.

Грабіж і геноцид народу представниками законодавчої, виконавчої і судової влади на усіх рівнях соціального устрою країни руйнує підвалини держави і веде до її повного знищення.

Деморалізація та розрізненість громадян, знищення територіальних громад, їх соціальної і економічної спроможності (необхідності спілкування і прийняття рішень) починаючи з первинного рівня і як слідство, – вищих рівнів адміністративно-територіального поділу країни, формує інституціональну неспроможність народу до управління власним життям, функціями державного управління - державою.

Профанація проголошення прав і свобод Людини і Громадянина, перетворення громадянина у пасивного безвольного раба вільного поселення території України.

Втрата суверенітету і територіальної цілісності України.

2.3. АНАЛІТИЧНІ ВИСНОВКИ

Відсутність інституту суб’єктності громадянина і його територіальної громади,- основна причина знищення суб’єктності держави у формі правління республіки, а згодом, і як такої взагалі.

Суб’єктність громади повинна бути наділена реальними функціями правового та законодавчого захисту, економічної спроможності, дієвої системи прийняття оперативних рішень.

2.4. Причини знищення Республіки

Відсутність права законодавчої ініціативи у громадянина по Конституції безпосередньо, а тільки через Президента, Верховну Раду, депутатів.

Відсутність криміналізації за порушення норм Конституції і ратифікованого міжнародного права, законотворчу і нормативну діяльність, що суперечить їм, звужує права і свободи, погіршує соціально-економічний стан громадян.

Відсутність розписаних норм застосування прямого народовладдя безпосередньо на відміну від опосередковуваного через політичні партії.

Законодавчий розрив прямої залежності знизу вверх: громадянин - територіальна громада – орган місцевого самоврядування – районна рада – обласна рада – Верховна Рада, Кабінет Міністрів.

Штучне відділення від територіальної громади органу місцевого самоврядування передачею і захватом у безконтрольне розпорядження органами місцевого самоврядування матеріальних активів територіальних громад. Самостійне відсторонення громади від органів місцевого врядування, як від ворожої корумпованої структури, що управляється «панами» зверху.

Функціональне підпорядкування органів самоврядування виконавчій і судовій гілкам влади.

Фінансове безправ’я органів місцевого самоврядування за принципом розподілу бюджету країни зверху вниз.

Недієві принципи впливу територіальних громад на діяльність і звітність органів місцевого самоврядування.

Відсутність народного контролю за гілками влади.

Відсутність законодавчого забезпечення особистого захисту громадян і територіальної оборони громад.

Принципово неправильна виборча система.

Відсутність Системи прийняття оперативних рішень.

3. Основні принципи народовладдя

Народовладдя, як основа форми правління – Республіки, повинна опиратись на три основні властивості територіальних громад:

1. Суб’єктність.

2. Економічна свобода.

3. Система прийняття оперативних рішень.

3.1. Суб’єктність.

Під суб’єктністю територіальної громади ми розуміємо реальну реалізацію прав і свобод, самовизначення і суспільне визнання, ідентифікацію в межах визначеної громадою і визнаної сусідніми громадами території.

Суб’єктність підтверджується статутом, ідентифікованим складом населення, реєстраційним посвідченням суб’єкта публічного права, атрибутами влади і господарювання, рахунком у державному банку, реєстром матеріальних і нематеріальних активів, договірна документація передачі повноважень органам місцевого самоврядування, виконавчої влади, державного управління, безпеки, законодавства і судочинства.

Порушення функцій територіальної громади, як суб’єкта публічного права повинно переслідуватись по закону – бути криміналізованим.

3.2. Економічна свобода.

Економічна свобода повинна починатись з реалізації на рівні кожного окремого громадянина. Громадянин повинен мати рахунки: бюджетного фінансування, територіальної громади, кооперації, тощо. На цих рахунках повинен вестись облік особистого, суспільно подільного і неподільного майна і майнових прав, їх обіг, витрати і поповнення.

Територіальна громада, як суб’єкт публічного права, повинна вести облік обігу, витрат і поповнення матеріальних і нематеріальних активів на визначеній ними і зареєстрованої офіційно територіальної одиниці.

Територіальна громада самостійно, або опосередковано на підставі доручень повинна в межах своєї відповідальності за визначеною територією вести господарську і економічну діяльність, утворення знизу вверх власних незалежних від держави фондів розвитку і соціального забезпечення, як механізм економічної безпеки первинного рівня населення.

Тільки економічна свобода і безпека первинного рівня – населення у громадах, є запорукою існування і реалізації усіх інших свобод Людини і Громадянина, задекларованих правовими нормами.

3.3. Система прийняття оперативних рішень

Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України (СИСТЕМА) насамперед повинна мати якісні функції:

3.3.1. Оперативність прийняття рішень.

Відсутність дієвого способу прийняття саме оперативних рішень територіальними громадами щодо усіх питань життєзабезпечення і управління усіма гілками влади знизу до верху до цього історичного часу, вела до узурпації влади на користь моделей управління, що дозволяли швидке прийняття рішень. Саме швидкість прийняття рішень є домінуючим фактором на користь виконання функцій безпеки держави, заради виконання яких вона саме і створюється народом в межах своєї країни.

3.3.2. Структуризація громади.

Структуризація громади повинна будуватись від сотового рівня (декілька членів громади, об’єднані найтіснішим зв’язком сім’ї, квартир, хутору, іншої території, тощо) кратним збільшенням до рівня громади, її об’єднання, району, області, республіки.

Саме глибока структуризація дозволяє забезпечити повноту участі членів громади і достовірності прийняття рішень громадою.

3.3.3. Відповідальне заступництво.

Кожному члену громади у соті повинен бути наданий рейтинг відповідальності (наприклад, від 1 до 10), який означає черговість заступництва і відповідальності надання відповідей на запити громади. Кожний член соти повинен відслідковувати відпрацювання запитів громади членом соти з попереднім номером. Якщо член соти з попереднім номером за будь-яких причин не відпрацював запит громади, він повинен його замінити. І так далі.

Цей принцип забезпечує ситуацію, коли запит громади залишається без відповіді, а питання для прийняття рішення, - без відповіді.

Ця функція забезпечує обов’язковість прийняття рішень.

3.3.4. Прийняття рішень в межах компетенції.

Компетенція громад визначена Конституцією України, Статутом громади, владними повноваженнями щодо матеріальних і нематеріальних активів, договірними відносинами.

3.3.5. Безперервність.

Ця функція повинна діяти щодо рейтингу на посади громадського і державного кадрового управління гілками влади (законодавча, виконавча, судова). Ніякої періодичності у виборах. Тільки поточний рівень довіри народу і відповідності займаній посаді є критеріями допуску до виконання делегованих функцій управління.

3.3.6. Інститут повірених.

Ця функція повинна забезпечувати громадян з обмеженими можливостями приймати рішення за допомогою соціальних повірених, призначених для цього громадою.

3.3.7. Заохочення.

Соціальна активність членів громади у СИСТЕМІ повинна враховуватись громадою у проектах соціального забезпечення, вестись на персональному обліку рахунків громадянина у громаді і бути надбанням гласності всіх членів громади.

3.3.8. Повнота соціалізації.

СИСТЕМА повинна охоплювати усі рівні адміністративно-територіального поділу держави і аспекти життєдіяльності громади:

- стіл замовлень товарів і послуг;

- рівень цін на товари і продукцію громади;

- соціальні і економічні проекти, їх планування, впровадження, контроль результатів, організаційні і правові висновки;

- напрямки розвитку суспільства;

- законотворчість;

- соціальна справедливість;

- рейтингове голосування на посади громадського і державного управління;

- тощо …

3.3.9. Гласність.

На офіційних сторінках електронних ресурсів повинні публікуватись в обов’язковому порядку:

- структура ціни на товари і послуги для населення;

- позитивні приклади соціально активних громадян;

- злочинці, їх поточний стан і перспективи відпрацювання боргів громадянам і державі;

- усі ресурсні питання видобутку, розподілу, заощадження, повернення у державне використання, баланси;

- поточне виконання боргових зобов’язань держави перед громадянами;

- індустріальні питання розвитку, впровадження технологій;

- функціональний запит управління державою, його кадрове поточне забезпечення;

- результати діяльності народного контролю;

- економічні і соціальні програми і проекти;

- поточний стан управління громадою законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади;

- тощо …

4. Забезпечення принципів народовладдя.

Рух до істинного народовладдя за ініціативою небайдужих громадян – довгий і тернистий шлях, якщо він долається у боротьбі із прогнилою антинародною медійною системою і повним протистоянням більшості користувачів олігархічної, партійної корупційної і відверто кримінальної системи.

Якщо є можливість досягнення консенсусу із Президентом України, то громадяни України зробили би великий крок до мети разом, прийняттям Президентом Проекту Указу «РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА БЕЗПОСЕРЕДНЄ НАРОДОВЛАДДЯ»

Для встановлення народовладдя Республіки України разом із досягненням суб’єктності, економічної незалежності і впровадженням СМСТЕМИ, Українському народові конче потрібно отримати допомогу з вирішення наступних питань.

Криміналізація порушення положень права.

Зміни до Конституції.

Законодавче забезпечення народовладдя.

Зміна системи оподаткування.

Розвиток додаткової економіки НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ громад.

Зміна виборчої системи.

Індустріалізація країни на нових принципах внутрішньої і міжнародної міжгалузевої кооперації.

Шлях до закінчення війни, подолання корупції і економічного зростання держави ми бачимо у пропозиціях статті «ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ - МЕТА І ЗАДАЧІ «ПРОГРАМИ ПЕРЕТВОРЕННЯ УКРАЇНИ»

5. Посилання на додаткові матеріали

5.1. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА БЕЗПОСЕРЕДНЄ НАРОДОВЛАДДЯ

5.2. ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ - МЕТА І ЗАДАЧІ «ПРОГРАМИ ПЕРЕТВОРЕННЯ УКРАЇНИ»

5.3. СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ ОПЕРАТИВНИХ РІШЕНЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

5.4. МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ПРОГРАМА «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО»

Голова правління СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

В.Г. Петроченков

ЕЛЕКТРОНА ПЛАТІЖНА ПЛАТФОРМА «НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ»

12. тра. 2019, Немає коментарів

Розпорядник Проекту:

Благодійна організація «РЕСУРСНИЙ ФОНД»

на замовлення СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

Автор Проекту:

Петроченков В.Г.

Права захищені: © А.С. № 62450 від 2015.11.10, № 77489 від 2018.03.12, № 81742 від 2018.09.25

Виконавець Проекту, доповідач:

Керівник «ФОНДУ НЕМАТЕРІАЛЬНОГО АКТИВУ» при

БО «РЕСУРСНИЙ ФОНД»

Заплітна Тетяна Валентинівна

Ми створюємо ЕЛЕКТРОННУ ПЛАТІЖНУ ПЛАТФОРМУ «НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ» для того, щоб громадяни змогли реалізувати свою економічну свободу, так як організувавши систему на базі технологій блокчейн ми зможемо забезпечити і гарантувати їм прозорість і надійність фінансових операцій.

ПЛАТФОРМА має загальний інтерес учасників кооперації, як громадян, так і юридичних осіб. Конвертованість валюти, вільні вкладення і вилучення коштів - ті основні переваги, які привернуть на ПЛАТФОРМУ практично всіх учасників руху НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ. Це універсальний інструмент цифрової економіки, який дозволить кожному користувачеві не вкладаючи коштів у власну розробку, легко адаптуватися і використовувати загальну універсальну ПЛАТФОРМУ. Наявність міжнародного інструменту взаємних розрахунків кооперації дозволить адаптуватися до участі в зовнішніх товарних ранках, в рази збільшити базу українських учасників ПЛАТФОРМИ так само за рахунок іноземних учасників.

1. Чому НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ?

Тому, що у нас є наочний приклад: з 7 мільярдів жителів Планети Земля Міжнародний кооперативний альянс налічує 1,2 мільярда учасників кооперативного руху.

Тому, що переважною економікою всіх передових країн світу є економіка кооперації.

2. Чому саме ЕЛЕКТРОННОЇ ПЛАТІЖНОЇ ПЛАТФОРМИ?

Тому, що сучасний світ надав нам унікальну можливість використання безпечних хмарних IT-технологій, які працюють на електронних блокчейн ланцюжках побудови причинно-наслідкових зв'язків.

Тому, що швидкість і надійність забезпечення економічних і соціальних потреб розподілених громад і їх громадян в сучасному світі на належному рівні, може бути побудована виключно на цифрових технологіях.

3. Чому потрібна окрема від інших ЕЛЕКТРОННА ПЛАТІЖНА ПЛАТФОРМА?

Тому, що економіка кооперації з її формуванням фондів має суттєві відмінності від економіки держави з її формуванням і розподілом бюджету.

Тому, що закрита економіка держави є менш гнучкою і економічно вигідною, ніж закрита економіка кооперації. А саме, при одних і тих же умовах вкладення стартового капіталу, нормативної рентабельності і місячної ритмічності реінвестицій отриманого доходу і всього лише 3% -му благодійному внесоку з обороту кооперації в ресурсний фонд розвитку і соціального забезпечення на відміну від 18% -го податку на дохід у держави: річний оборот кооперації в 6,5 рази вище обороту держави, а збір в ресурсний фонд в 1,57 рази вище, ніж збір державних податків.

Тому, що додаткова до відкритої економіки держави закрита економіка кооперації, є фактором економічної стабільності і запобіжником від економічних потрясінь на базовому - первинному рівні громадян в їх громадах.

Тому, що на відміну від розподільної податкової системи держави зверху вниз, кооперативна система дозволяє зробити природне справедливий і надійний розподіл фондів від низу до верху, залишаючи в громаді 90% благодійних зборів і віддаючи на організацію районного, обласного і республіканського рівня 10% зборів.

Тому, що власні незалежні фонди розвитку і соціального забезпечення дають підстави громадянам в громадах для розподілу спільно зароблених ресурсів, є цементуючим посередником соціальної стабільності і благополуччя суспільства.

4. Чому саме ЕЛЕКТРОННА ПЛАТФОРМА?

Тому, що ЕЛЕКТРОННА ПЛАТФОРМА дозволяє сформувати ядро розподіленої бази даних з наступними основними функціями:

- реєстрації, обліку і зберігання персональних даних членів НАРОДНОЇ КООПЕРАЦИИ;

- взаємних розрахунків членів кооперації;

- створення торгової електронної платформи у вигляді столу замовлень, Мережі постачальницько-заготівельних контор (МЕРЕЖІ), логістичних пакувальних терміналів і сховищ;

- кредитних спілок та банківської системи кооперації;

- Системи прийняття оперативних рішень територіальних громад України (СИСТЕМА);

- Міжнародної науково-технологічної програми «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО»;

- та ін.

ПЛАТФОРМОЮ передбачено формування:

- Фондів ресурсного забезпечення (ФРЗ) - еквіваленту грошової маси, що дорівнює їх оберту у торгових операціях;

- Ресурсного фонду (РФ) - благодійних внесків на розвиток і соціальне забезпечення.

Схема формування фондів

Формування фондів йде паралельно з впровадженням постачально-заготівельних контор МЕРЕЖІ.

Структура розподілу фондів може бути представлена наступною схемою

Планується чотирирічне освоєння українського ринку забезпечення постачально-заготівельними конторами МЕРЕЖІ в кількості 33564 контори. При плановому оберті однієї контори $ 909 тис. на рік оптимістичний сценарій формування фондів по роках складе

Ми вважаємо Проект соціально спрямованим зі значним економічним ефектом не тільки для інвестора, а й для мільйонів громадян, які зможуть за допомогою сучасного інструменту отримати економічну свободу, за якою слідують і всі інші свободи, проголошені Організацією об'єднаних націй і Конституцією України.

Пропонується участь в Проекті 4-х літніх інвестицій обсягом вкладень $ 200 тис. - краудінвестингу.

Освоєння суми інвестицій відбувається в перший рік. Другий рік - повернення інвестицій. Після закінчення кожного другого - четвертого років проводиться оплата за використання інвестицій з прибутковістю 30% річних на вкладений капітал.

З повагою,

колектив «РЕСУРСНОГО ФОНДУ» і

«НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ»

ПИСЬМО РАЗУМКОВУ Д.А.

4. тра. 2019, Немає коментарів

Уважаемый Дмитрий Александрович.

Мы представляем команду НАРОДНОЙ КООПЕРАЦИИ, которая своими консультациями и методическими материалами в условиях тотального нарушения прав и свобод граждан Украины, ограбления народа, узурпации власти и геноцида украинского народа пытается эволюционным способом в пределах международного права, Конституции Украины и действующего законодательства, создать возможность территориальным громадам распоряжаться собственными ресурсами и властными полномочиями непосредственно, исключая коррумпированную партийную систему олигархата. В качестве законодательной базы мы выбрали кооперацию, которая позволяет даже в существующих условиях предоставить громадам субъектность и возможность создания дополнительной народной экономики с образованием независимых от олигархата фондов развития и социального обеспечения снизу вверх.

Мир давно использует кооперацию не только, как средство защиты и самоорганизации населения, но и как механизм стабилизации кризисных состояний открытой экономики государства ввиду более выгодной системы производства, распределения и налогообложения закрытой экономики кооперации. И не случайно Международный кооперативный альянс насчитывает 1 миллиард 200 миллионов членов кооперации во всем Мире, а ведущие страны Мира львиную долю экономики относят на счет кооперации.

21 апреля 2019 года мы на Fecebook в группах «ПРЕЗИДЕНТ – СЛУГА НАРОДУ» и «ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ – НАРОДНИЙ ПРЕЗИДЕНТ» сделали открытое обращение к новому Президенту Украины Зеленскому Владимиру Александровичу, которого поддержали на выборах, с просьбой рассмотреть и принять Проект Указа Президента Украины "Реалізація права громадян України на безпосереднє народовладдя". Проект Указа прошел, хоть и не полное, но эффективное обсуждение гражданами, как в группах Fecebook, так и на форуме статьи на сайте ПО «НАРОДНАЯ КООПЕРАЦИЯ». Проект Указа подавляющим числом ознакомившихся с ним, был одобрен.

Так же, Проект Указа был отправлен Вам по электронной почте press@ze2019.com, info@ze2019.com сайта https://ze2019.com/team/thanks.

В Fecebook мы получили ответ о том, что следует «постоять в очереди за должностями на общих основаниях» (кратко - мы так поняли), а по электронной почте «ждите, рассмотрим когда-нибудь» (наше понимание резюме).

Мы состоявшиеся люди, которых интересуют не должности, а функции, которые позволят Президенту выполнить то, что им обещано народу перед выборами – НАРОДОВЛАСТИЕ, непосредственное распоряжение народа собственными ресурсами и властными полномочиями. И начать исполнение этих функций можно немедленно, после инаугурации Президента, не дожидаясь «манны небесной». А после убедительной победы и на выборах в Верховную Раду, можно и нужно будет подкрепив, заявленное в Указе, подготовленными за это время законами.

Время не ждет и враг не дремлет.

Нельзя просто надеяться даже на такую же победу, если срочно не укрепить веру в себя конкретными действиями граждан страны.

Глубоко убеждены, что необходимо срочно сплотить нацию вокруг конкретных действий ради нее.

Понимаем, что мальчикам и девочкам, занимающимся формальными отписками в общественных сетях и по электронной почте, не всегда понятна важность предлагаемых предложений от народа. Такое общение, без адекватной реакции со стороны лица, к которому обращаются, дискредитирует его деятельность. Надеемся, что со временем и на этих местах появятся квалифицированные кадры, имеющие доступ к должностным лицам команды Президента. У нас такие люди есть. Надеемся на Вас, как доверенное лицо Президента. Ждем конструктивного обсуждения наших предложений.

С уважением, команда НАРОДНОЙ КООПЕРАЦИИ.

Глава правления ПО «НАРОДНАЯ КООПЕРАЦИЯ»

Петроченков Валентин Георгиевич

+38-067-4073537

sbi315000@gmail.com, sbi@i.com.ua,

http://st-nk.mozello.com/,

http://system.mozello.com/,

http://ecoprofit.mozello.com/

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА БЕЗПОСЕРЕДНЄ НАРОДОВЛАДДЯ

21. кві. 2019, 25 коментарів (-я)

ПРОЕКТ – ПРОПОЗИЦІЯ

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №____/2019

Реалізація права громадян України на безпосереднє народовладдя.

Керуючись пунктом 15 статті 106 Розділу V «ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ» Конституції України, п о с т а н о в л я ю:

1. Зупинити дію протиправних актів (законодавчих, підзаконних і нормативних актів, наказів, постанов і розпоряджень, безпідставних дій та бездіяльності органів влади та місцевого самоврядування, тощо …), що перешкоджають прямій реалізації законних прав громадян, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерств і відомств та усіх гілок виконавчої влади, впроваджених до інавгурації Президента України, обраного за результатами другого туру виборів від 21 квітня 2019 року, що не відповідають положенням Декларації про державний суверенітет України, прийнятої Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року № 55-XII (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, № 31, ст.429) та Конституції України, прийнятої п'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року, з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

2. У разі загрози державному суверенітету і територіальної цілісності України в результаті відміни протиправних актів, попередньо терміново винести питання зупинення їх дії, як невідкладні, на погодження Ради національної безпеки і оборони України.

Інформативне забезпечення та оприлюднення актів, що повинні зупинити дію, покласти на міністра Міністерства юстиції України.

Виконання пунктів 1, 2 цього Указу Президента України покласти на Голову Кабінету Міністрів України.

Строк виконання: один місяць з дня підписання цього Указу.

3. На забезпечення пунктів 1, 2 цього Указу та виконання статті 102 Розділу V «ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ» Конституції України щодо забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина:

3.1. Створити постійно діючий Електронний портал всенародного опитування громадян України (надалі – ПОРТАЛ) щодо виявлення протиправних актів, що суперечать положенням міжнародного ратифікованого Україною права, Декларації про державний суверенітет України і Конституції України.

3.2. Дію ПОРТАЛУ організувати за структурою адміністративного-територіального поділу і організації виборчого процесу в Україні.

3.3. Зауваження і пропозиції щодо правової невідповідності приймати від громадян, територіальних громад, органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, районних, обласних рад, громадських організацій і господарських структур усіх видів власності і підпорядкування.

3.4. Для систематизації інформації ПОРТАЛУ, аналізу та формування громадської позиції щодо дотримання верховенства права в Україні, до кожного розділу ПОРТАЛУ, відповідного до кожної адміністративно-територіальній одиниці, ввести сторінки контрольно-ревізійних органів територіальних громад, як один із видів іншої форми безпосередньої демократії, передбачений статтею 69 Розділу III «ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ» Конституції України.

3.5. До внесення змін до Конституції України в частині «надання громадянам права безпосередньої законодавчої ініціативи», на створеному ПОРТАЛІ законодавчі пропозиції громадян і територіальних громад реєструвати, як проектні пропозиції до законодавчої ініціативи Президента України, народних депутатів України та Кабінету Міністрів України відповідно до статті 93 Розділу IV «ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ» Конституції України із збереженням прав на авторство пропозицій відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 13, ст.64).

Виконання пункту 3 Указу Президента України покласти на міністра Міністерства юстиції України.

Строк виконання: один місяць з дня підписання цього Указу.

4. На забезпечення виконання статей 5, 7 Розділу I «ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ», статті 140 Розділу XI «МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ» Конституції України в частині права територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення і здійснювати владу безпосередньо:

4.1. Надати територіальним громадам організаційно-правову допомогу з питань легалізації їх діяльності правовими і методичними матеріалами, типовими статутними документами.

4.2. Забезпечити через ПОРТАЛ реєстрацією у «Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в якості суб’єкта права – «громадське формування - територіальна громада».

4.3. Після реєстрації в якості громадських формувань надати територіальним громадам для власних потреб розвитку і соціального забезпечення право створення відповідних фондів із відкриттям розрахункових рахунків в установах державних банків України.

Виконання п.п. 4.1, 4.2 покласти на Міністерство юстиції України.

Виконання п.п. 4.3 покласти на Національний банк України.

Строк виконання: один місяць з дня підписання цього Указу.

5. На забезпечення положень «Декларації про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року в частині

розділу II «НАРОДОВЛАДДЯ»

«Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці»,

розділу VI «ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ»

«Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.

на забезпечення статей 13, 14, 15, 16, 17 розділу I «ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ» Конституції України в частині виконання положень володіння, користування і розпорядження національним багатством України,

задля забезпечення права на економічну, екологічну, інформаційну безпеку,

задля подолання внутрішніх соціальних протиріч між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування, виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади,

задля збереження суверенітету і територіальної цілісності України, генофонду Українського народу,

органам виконавчої влади забезпечити органам місцевого самоврядування разом із зареєстрованими в якості громадських формувань територіальними громадами наступне.

5.1. Проведення інвентаризації майнових прав управління і розпорядження власністю територіальних громад органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та інших суб’єктів господарювання на території територіальних громад. Для цього: земельним управлінням і відділам державного кадастру видати територіальним громадам землевпорядну і кадастрову документацію щодо їх землеволодіння на період прийняття «Декларації про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року; всім суб’єктам права, що знаходяться на території громад, надати уповноваженим представникам територіальних громад усі необхідні право установчі документи щодо користування, володіння і розпорядження Землею, комунальним майном, іншими ресурсами життєзабезпечення. У разі з’ясування порушень забезпечити відновлення прав і законності територіальних громад на власні ресурси шляхом реституції з компенсацією шкоди, нанесеної територіальним громадам і їх громадянам за час незаконних дій.

5.2. За підтримки органів виконавчої влади та державної підтримки в цілому, задля децентралізації управління, забезпечення господарської суб’єктності територіальних громад, їх власних потреб соціального розвитку, створення можливості формування незалежних від центральних органів державної влади джерел безпосереднього самозабезпечення і самоврядування, запропонувати територіальним громадам первинного рівня (жителі села, селища, міста) та їх об’єднанням створення додаткової економіки територіальних громад із застосуванням діючого законодавства кооперації, реєстрацією територіальними громадами кооперативів, споживчих товариств та їх об’єднань.

5.3. Для виключення зловживань у спотворенні норм оподаткування споживчої кооперації, провести роз’яснення та офіційне тлумачення положень Законів України «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року № 2265-XII (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1992, № 30, ст.414), «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 39, ст.261), «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року № 1087-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 5, ст. 35) на відповідність їх «Податковому кодексу України» від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112). У разі невідповідності положень міжнародного права, Податкового Кодексу і законів про кооперацію, внести пропозиції до законопроектів щодо усунення невідповідностей для прийняття їх Верховною Радою, як невідкладних.

5.4. В ПОРТАЛІ створити «Розділ реєстрації громадянського стану Українського народу» (надалі – Розділ), в якому вести добровільний самостійний перепис громадян. Забезпечити ідентифікацію та авторизацію даних Розділу. Органам виконавчої влади за згоди та на договірних умовах передати функції ведення Розділу органам місцевого самоврядування під контролем територіальних громад, ввести Інститут соціальних повірених за особами з обмеженими можливостями в частині їх соціального забезпечення та участі на ПОРТАЛІ.

5.5. За результатами реєстрації громадян на ПОРТАЛІ, для забезпечення гарантій власності і розпорядження майновими правами матеріальною основою суверенітету Республіки України, часткою в загальносоюзному багатстві, зокрема в бувшому загальносоюзному алмазному та валютному фондах і золотому запасі, які були створені завдяки зусиллям народу Української РСР в СРСР, борговими зобов’язаннями незалежної Республіки України перед її громадянами, Центральному банку України завести персональні рахунки бюджетного фінансування на кожного громадянина України. Забезпечити прямий персональний доступ громадян до власних рахунків бюджетного фінансування через електронні кабінети ПОРТАЛУ.

5.6. Розробити план заходів щодо повернення народу України:

боргів, створених зусиллями народу Української РСР в СРСР,

боргів, створених за час існування незалежної Республіки України в результаті приватизації.

5.7. Розробити порядок заліку і погашення боргових зобов’язань держави перед громадянами на їх особових рахунках бюджетного фінансування.

5.8. Оприлюднити запаси корисних копалин категорій А, В і С1, їх залік на власних рахунках бюджетного фінансування громадян.

5.9. Розробити порядок розподілу добутих корисних копалин між громадянами, їх облік, власне використання і вільний продаж (повернення) у загальнонаціональне використання.

5.10. Відкоригувати ціни на видобуток і переробку корисних копалин для отримувачів ліцензій цієї діяльності.

5.11. На ПОРТАЛІ створити розділ оприлюднення видачі ліцензій, балансу видобутку та розподілу корисних копалин між громадянами, власне використання ресурсів громадянами та компенсація громадянам за їх промислове використання.

Виконання п.п. 5.1 покласти на перших керівників Фонду державного майна України, Державне агентство земельних ресурсів України, Державного земельного кадастру України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства юстиції України.

Виконання п.п. 5.3 покласти на міністра Міністерства юстиції України.

Виконання п.п. 5.4 покласти на міністра Міністерства юстиції України, голову Державної служби статистики України.

Виконання п.п. 5.5, 5.6, 5.7 покласти на перших керівників Міністерство фінансів України, Національного банку України, Міністерства юстиції України.

Виконання п.п. 5.8, 5.9, 5.10 покласти на міністра Міністерства екології та природних ресурсів. Міністерство фінансів України, Національного банку України, Міністерства юстиції України.

Загальне управління та контроль за виконанням п. 5 покласти на голову Кабінету міністрів України.

Строк виконання: три місяці з дня підписання цього Указу.

6. На забезпечення положень статей 5, 6, 7 розділу I «ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ» Конституції України в частині здійснення влади «… безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування» з метою запобігання можливості узурпації влади і забезпечення виключного права на владу народу України, виконати наступне.

6.1. Провести інвентаризацію функцій управління державою для усіх її гілок влади на кожному рівні адміністративно-територіального поділу країни. Інвентаризація повинна визначити існуючу, необхідну і достатню структуру управління державою від села, селища, міста до їх об’єднання у райони, області, республіку. До варіанту достатньої структури докласти штатні розклади, функціональні обов’язки, кваліфікаційні переліки та планові бюджети структур.

6.2. Нову структуру державного управління, план переходу до нової структури, план соціального забезпечення державних службовців у разі їх скорочення і звільнення, переатестації та перекваліфікації опублікувати та погодити всенародно на ПОРТАЛІ.

6.3. За результатами інвентаризації функцій управління державою та у відповідності до нової погодженої з народом України структури державного управління подати у Верховну Раду як невідкладний і терміновий законопроект про зміну принципів управління державою (обрання, призначення, контроль, відсторонення) знизу вверх, визначивши підпорядкованість у наступній послідовності: громадянин України – первинний рівень територіальної громади - орган місцевого самоуправління первинного рівня територіальної громади – орган виконавчої влади первинного рівня територіальної громади – орган місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади – орган виконавчої влади об’єднаної територіальної громади – орган місцевого самоврядування району - орган виконавчої влади району - орган місцевого самоврядування області - орган виконавчої влади області - орган місцевого самоврядування Республіки (Верховна Рада) - орган виконавчої влади Республіки (Кабінет Міністрів України).

6.4. Призначення на посади уповноважених осіб територіальних громад та органів місцевого самоврядування, державних службовців керівного складу усіх рівнів управління визначити, як безперервну електронну рейтингову виборчу систему на ПОРТАЛІ у відповідності із штатним розкладом, посадовими інструкціями та кваліфікаційним переліком в рамках бюджету, визначеного та затвердженого територіальною громадою відповідного рівня. На посади виконання функцій усіх структур усіх рівнів державного управління не керуючого складу визначити як пріоритет керівного складу, за результати роботи яких керівний склад несе персональну відповідальність.

6.5. Нову виборчу систему в органи державного управління організувати на ПЛАТФОРМІ.

6.6. В якості інструменту народовладдя інтегрувати у ПЛАТФОРМУ «Систему прийняття оперативних рішень територіальних громад України».

Виконання п. 6 покласти на перших керівників Міністерства юстиції України, Міністерство регіонального розвитку України, Фонду державного майна України, Адміністрації президента України, Центральної виборчої комісії, Кабінету Міністрів України

Строк виконання: три місяці з дня підписання цього Указу.

7. Загальне управління, контроль та відповідальність за виконанням цього Указу покласти на голову Кабінету міністрів України.

8. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

«___» квітня 2019 року

Складено

Головою правління СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

Петроченковим В.Г.

sbi315000@gmail.com, sbi@i.com.ua,

http://st-nk.mozello.com/,

http://system.mozello.com/,

http://ecoprofit.mozello.com/

ПРОЕКТНА ПРОПОЗИЦІЯ для грантового фінансування ПЛАТФОРМИ

16. кві. 2019, Немає коментарів

Впровадження соціального Проекту

«Обґрунтування структури Електронної платформи внутрішніх розрахунків

членів Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

ЗМІСТ

1. Правова преамбула

2. Формальна логіка – аналітика правових засад народу України

3. Стратегічна комплексна мета
4. Шлях соціальних перетворень

5. Зміна виборчої системи

6. Законодавче забезпечення кооперації
7. Тези програм народної кооперації
8. ПЛАТФОРМА
8.1. Основні задачі ПЛАТФОРМИ
8.2. Як працює ПЛАТФОРМА
8.3. Економічні показники МЕРЕЖІ і ПЛАТФОРМИ
8.4. Терміни
8.5. Об’єм фінансування
9. Висновки

1. ПРАВОВА ПРЕАМБУЛА

16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР була прийнята «Декларація про державний суверенітет України».

Основні положення - витяги з Декларації, що стосуються цього Проекту наступні.

I. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу.

II. НАРОДОВЛАДДЯ

Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України.

VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ

Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.

VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використання природних ресурсів.

….

Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, його молодого покоління.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української РСР було прийнято «Акт проголошення незалежності України» та створено самостійну українську державу - Україну.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» Із 31 891 742 (84,18 % громадян України) правоздатного населення - учасників референдуму 28 804 071 (90,32 % громадян) проголосувало «За».

28 червня 1996 року на п'ятій сесії Верховної Ради України була прийнята Конституція України.

Основні положення - витяги з Конституції України, що стосуються цього Проекту наступні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

…

Стаття 5. Україна є республікою.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

Цензура заборонена.

Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

…

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

…

Розділ II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

…

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

…

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

…

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Розділ III. ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ

Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Розділ IV. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

…

Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Розділ V. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

…

Розділ VI. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ІНШІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Розділ VIII. ПРАВОСУДДЯ

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Стаття 125. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Розділ IX. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Розділ XI. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.

…

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

…

Розділ XII. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Стаття 147. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.

2. ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА – АНАЛІТИКА ПРАВОВИХ ЗАСАД НАРОДУ УКРАЇНИ

З наведених у Правовій преамбулі витягів можна зробити другу похідну цільової функції «Здійснення влади народом України безпосередньо», або – «НАРОДОВЛАДДЯ».

Ця похідна з первинних витягів - первинних правових документів суверенної національної держави унітарної незалежної Республіки України із скороченням до конспекту, має наступні положення:

- Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 КУ);

- права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3 КУ);

- держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 КУ);

- утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 КУ);

- народ України є єдиним джерелом державної влади, який здійснює владу безпосередньо і через органи місцевого самоврядування (ст. 5 КУ);

- право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові (ст. 5 КУ);

- ніхто не може узурпувати державну владу, заборонена узурпація влади державою, її органами самоврядування та посадовими особами (ст. 5 КУ);

- народ має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України (розд. VI Д);

- усі ресурси на території Республіки України є власністю її народу (розд. VI Д);

- народ має право на частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Республіки у колишній (розд. VI Д);

- земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 КУ);

- кожна людина має невід'ємне право на життя (ст. 27 КУ);

- при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 КУ);

- права і свободи людини і громадянина не є вичерпними (ст. 22 КУ);

- власність зобов'язує, не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ст. 13 КУ);

- держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки (ст. 13 КУ);

- жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова (ст. 15 КУ);

- держава опікується про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, його молодого покоління (розд. VI Д);

- захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст. 17 КУ);

- народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 КУ);

- державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 КУ);

- в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 КУ);

- в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 КУ);

- Конституція України має найвищу юридичну силу (ст. 8 КУ);

- норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8 КУ);

- право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (ст. 93 КУ);

- від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (ст. 13 КУ);

- єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, що працює сесійно (ст. 75, 82 КУ);

- Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років (ст. 102, 103 КУ);

- Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією (ст. 113 КУ);

- правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (ст. 124 КУ);

- делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 КУ);

- народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (ст. 124 КУ);

- судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 КУ);

- територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації (ст. 132 КУ);

- систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села (ст. 133 КУ);

- місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 КУ);

- місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст. 140 КУ);

- до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 141 КУ);

- строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, голови, становить п’ять років (ст. 141 КУ);

- матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 142 КУ);

- територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) (ст. 142 КУ);

- держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування (ст. 142 КУ);

- територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (ст. 143 КУ);

- органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (ст. 143 КУ);

- органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 КУ);

- діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків (ст. 147 КУ).

Майже 30 років існування незалежної країни є свідоцтвом системного порушення перелічених прав і свобод Людини і Громадянина Республіки України.

ЧОМУ?

У положеннях Конституції України закладені корінні протиріччя, що дозволили узурпувати владу політичними партіями – найманцями олігархату, їх поплічникам – корумпованим представникам Рад та державним службовцям.

ЯКІ ПРОТИРІЧЧЯ? ОСОБИСТА ДУМКА.

1. Народ України є єдиним джерелом державної влади, який здійснює владу безпосередньо і через органи місцевого самоврядування (ст. 5 КУ);

Право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові (ст. 5 КУ).

Механізм здійснення влади через органи місцевого самоврядування розписаний у Конституції і Законах України, а здійснення влади безпосередньо – ні.

В той же час:

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (ст. 93 КУ).

Абсурдним виглядає право на владу і зміну конституційного ладу без права законодавчої ініціативи. – Чи не так?

2. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 КУ).

Механізм – законодавче забезпечення проведення референдумів відсутнє. Референдуми не проводяться. Механізм запропонованих референдумів у формі традиційного голосування не відповідає потребам сучасності – безпеки від спотворення результатів, безперервності дій, кількості наповнення, цільовій аудиторії адміністративно-територіального поділу, соціальної та професійної спрямованості. Потрібна Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України від первинного рівня до об’єднання на районному, обласному і республіканському рівнях.

3. Права і свободи людини і громадянина не є вичерпними (ст. 22 КУ), але переслідуються, бо не застосовуються покарання за такі переслідування.

4. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (ст. 124 КУ).

Насправді, інститут присяжних законодавством не введений в обсязі, що відповідає вимогам захисту громадян, судова влада узурпована корумпованими суддями, пов’язаними із організованою злочинністю охоронних органів, політиків і їх замовників по-крупному - олігархічних кланів. Не набула створення і розвитку безпосередня судова влада первинних суб’єктів - територіальних громад. Відсутній контроль судової гілки влади зі сторони територіальних громад.

5. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади, здійснюється як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (смисл ст. 140 КУ) шляхом таємного голосування із строком повноважень п’ять років (смисл ст. 141 КУ) на матеріальній і фінансовій основі місцевого самоврядування - майна, доходів місцевих бюджетів, інших коштів, землі, природних ресурсів, об'єктів спільної власності за участю держави у формуванні бюджетів місцевого самоврядування (смисл ст. 142 КУ);

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, затверджують програми, бюджети, забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (смисл ст. 143 КУ).

Одночасно:

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (ст. 143 КУ).

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 КУ).

Театр абсурдів:

З однієї сторони, місцеве самоврядування є правом територіальної громади, яка його утворює і ним ніби то керує, приймаючи будь-які компетентні рішення на своїй території, з другої сторони – ці органи місцевого самоврядування підконтрольні органам виконавчої влади. Народ – громадяни, об’єднані у територіальні громади, мають повну і найвищу владу на своїй території, створюють органи місцевого самоврядування, якими керують ще якісь органи виконавчої влади. Так хто в хаті хазяїн? Народ, чи виконавча влада?

Більш того: Законом України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року вводяться органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом, існування яких дозволяється радами, ними контролюються і ліквідуються. Зауважте: не територіальними громадами, а радами. Ради, що повинні утворюватись територіальними громадами, ними контролюватись і керуватись, самі для себе дозволяють створити контролюючі органи і мати право їх знищити. – Інакше, як «ігрищами на свіжому повітрі» це назвати тяжко.

Між територіальними громадами і управлінням органами місцевого самоврядування поставлена міцна прокладка у вигляді і якості депутатів політичних партій.

5. Статтями 13, 75, 82, 102, 103, 141 Конституції визначена періодичність виборів.

При наявності виключного права партійних посередників на владне управління державними органами і їх функціями, підкріпленими періодичністю їх умовної зміни без можливості термінового покарання за зраду народу України, ці норми підкріплюють повне безправ’я народу і узурпацію влади з метою особистого збагачення усіх прошарків населення, причетних до влади.

ФАКТИЧНО, НАРОД РОЗДРІБНЕНИЙ І МАЙЖЕ ПОЗБАВЛЕНИЙ РЕАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СВОЇХ ПРАВ І СВОБОД, РОЗПОРЯДЖЕННЯ СВОЇМ ЖИТТЯМ І РЕСУРСАМИ.

Далі – для олігархічних кіл рабоволодіння вільним поселенням громадян, - це питання часу і техніки.

За чверть століття народ України перетворили з самого процвітаючого в самий жебрацький і безправний народ на цій Землі:

- порушені всі основні права і свободи народу, дані йому за Конституцією;

- пограбовані заощадження попередніх поколінь;

- народ зробили беззахисним, зруйнувавши законодавчу, правоохоронну і судову систему, перетворивши її в апарат насильства;

- знищена енергетична система країни;

- знищена повністю промисловість країни і майже повністю - інфраструктура;

- знищена система безпеки країни;

- знищена система охорони здоров'я і санітарії;

- країна поставлена на межу глобальної екологічної катастрофи;

- безконтрольно і безкоштовно вивозяться ресурси народу аж до родючого ґрунту;

- під поняттям "ринкова економіка" на законодавчому рівні культивується спекуляція - банальне злодійство, яке пронизує дії і свідомість всього населення;

- народ "загнаний в кут" і для збереження життя змушений з жалюгідною подачки за свою працю оплачувати свої ж ресурси;

- поновилися епідемії;

- віддана частина території країни;

- збільшилася смертність і зменшилася народжуваність;

- майже знищено і з перспективами на погіршення освіта і наука;

- народ біжить, рятується, хто може, - відтік з країни працездатного населення становить близько 1000 осіб на добу.

ЙДЕ ІНТЕНСИВНА ЗАЧИСТКА НАЙБІЛЬШОЇ КРАЇНИ В ЦЕНТРІ ЄВРОПИ ВІД ЙОГО КОРІННОГО НАСЕЛЕННЯ.

- ЦЕ ГЕНОЦИД.

У нашому інформаційному просторі розгорнута щосекундна глобальна політична тріскотня щодо наших проблем і того, як їх вирішувати силами різних політичних партій, блоків, течій і просто окремими злодіїв.

ЩО ЦЕ?

Це крадіжка вашого особистого часу, вашого життєвого простору - вашого життя. ЦЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ НА ТАКІ ДІЇ. Громадян України перетворили в добровільних рабів "відкритої в'язниці".

Якщо розсудливу вільну Людину і Громадянина запитати: чи потрібна вам політика для повноцінної щасливого життя?

Переважна більшість відповість: НІ!!!

Що потрібно для управління державою?

- Виконання його функцій.

Всі функції давно визначені.

Потрібна система гармонійного виконання функцій.

ЯКА? ЯК ЇЇ ВПРОВАДИТИ?

3. СТРАТЕГІЧНА КОМПЛЕКСНА МЕТА

Для досягнення будь-чого, треба насамперед усвідомити і формалізувати те, чого треба досягнути, а потім визначитися з інструментарієм і послідовністю його використання. Це буде соціальна технологія.

Оскільки стратегічних цілей декілька, ми назвемо їх сукупно «СТРАТЕГІЧНА КОМПЛЕКСНА МЕТА»:

1. Самовизначення і статус людей у громадах - визначення свого положення стосовно суспільно прийнятих критеріїв особистісного становлення й подальша дієва реалізація себе на основі цих критеріїв у громадах.

2. Єдність – тісний зв’язок між людьми, згуртованість, цілісність, неподільність і дієздатна система прийняття узгоджених оперативних рішень громадян у громадах на всіх рівнях адміністративно-територіального поділу.

3. Самодостатність і самостійність людини і громадянина в громаді – те, що дозволяє бути повноцінними людьми в спільноті людей, це наявність необхідної інфраструктури, забезпеченість спільноти кадрами, фінансовими ресурсами в обсягах, достатніх для повноцінного вирішення місцевих проблем.

4. Еволюційне повернення до верховенства права Республіки України та її народовладдя — шлях мирних (без соціальних потрясінь) послідовних прогресивних перетворень, досягнення гармонії децентралізованої форми правління (народовладдя) і делегованого та контрольованого уповноваженими особами громад централізованого управління функціями держави.

5. Суб’єктність держави Україна на міжнародній арені серед передових найбільш розвинених країн світу з передовою економікою, наукою, інфраструктурою, соціальною сферою, широкою міжнародною кооперацією.

4. ШЛЯХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Насправді, все не так погано, як здається, бо є реальна можливість навіть при існуючому законодавстві досягти комплексної мети.

Цілі, яких необхідно досягти, - соціальні.

Що стоїть в основі усіх соціальних перетворень?

- Економічний устрій і спосіб його підтримання. Тільки за економічною свободою приходять усі інші свободи.

В якості економічного устрою в умовах діючого права і законодавства для використання громадянами можна обґрунтувати і використати кооперацію.

Забезпечити створення всеосяжної кооперації на території усієї країни можна за допомогою Мережі Дільничних відділень (ДВ) і Постачально-заготівельних контор (ПЗК) "НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ" (надалі – МЕРЕЖА).

Основна задача кооперації окрім згуртованості громадян у громадах – формування власних незалежних від держави фондів розвитку і соціального забезпечення (ФР) знизу вверх.

Джерела формування ФР:

- благодійні внески від обігу товарів і послуг всередині кооперації;

- додаткові внески в кооперацію її членів для забезпечення внутрішнього товарообігу створенням фонду ресурсного забезпечення.

Забезпечити формування фондів можна за допомогою «Електронної платформи внутрішніх розрахунків членів Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» (надалі – ПЛАТФОРМА).

В якості економічного механізму для забезпечення суб’єктності країни на міжнародному рівні можна запропонувати впровадження Міжнародної науково-технологічної програми "ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО" (надалі – ПРОГРАМА).

В якості способу підтримання економічного устрою кооперації можна використати нову виборчу систему, яка забезпечить стабільність застосування права і законодавства в нових умовах господарювання.

5. ЗМІНА ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ

Почнемо з кінця – зі способу соціальних перетворень на шляху до прямої демократії – народовладдя – управління безпосередньо – громадянами у громадах знизу вверх.

Необхідно замінити періодичну партійну політичну виборчу систему на безперервну електронну рейтингову виборчу систему на посади державного управління відповідно до штатного розкладу, посадових інструкцій і кваліфікаційних вимог до посад.

Кожен громадянин країни в будь-який час доби з будь-якої точки світу повинен мати можливість взяти свій телефон і поміняти прізвище посадової особи, що втратила довіру, на інше прізвище з рейтингового списку на цю посаду. Вранці турнікет перед таким, що втратив довіру народу повинен не відкритися, повинен спалахнути напис "ВИ ВТРАТИЛИ ДОВІРУ НАРОДУ НАЗАВЖДИ, пройдіть до службового входу для передачі справ і дачі показань слідчому".

НАМ ПОТРІБНЕ ГАРАНТОВАНЕ ЖИТТЯ БЕЗ РЕВОЛЮЦІЙ І ПОТРЯСІНЬ.

Нам потрібна розсудлива еволюція чесних, гідних, гордих і щасливих людей.

При наявності сучасних технологій це можна дуже легко, просто і швидко втілити в життя.

Треба тільки все поставити з голови на ноги.

Забезпечити це можливо за допомогою Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України (надалі – СИСТЕМА).

6. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КООПЕРАЦІЇ

6.1. Закон України «Про споживчу кооперацію», (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1992, № 30, ст. 414). Витяги із Закону.

Стаття 11. Основи господарської діяльності

2. Споживчі товариства та їх спілки виходячи з статутних вимог мають право:

створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України;

вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань;

придбавати майно державних підприємств та підприємств, створених на інших формах власності, а також інше майно і майнові права;

одержувати у встановленому порядку земельні ділянки у користування.

3. Організації та підприємства споживчої кооперації формують товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок закупівель на договірних засадах у підприємств (виробників), в оптовій торгівлі, на біржах, аукціонах, шляхом заготівель сільськогосподарської продукції і сировини у громадян, фермерських господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, радгоспів, виробництва товарів на власних підприємствах та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Забезпечення споживчої кооперації централізовано розподілюваними ресурсами здійснюється в тому ж порядку, що і забезпечення підприємств агропромислового комплексу України.

…

2. Споживчі товариства, спілки та їх підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення, сировину, сільгосппродукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються ними, надані послуги виходячи з попиту і пропозицій, за винятком продукції, товарів і послуг, на які передбачено державне регулювання цін і тарифів.

…

Стаття 17. Гарантії прав споживчої кооперації

1. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів споживчої кооперації та її членів.

2. Організації та підприємства споживчої кооперації взаємодіють з органами виконавчої влади у питаннях організації торговельного обслуговування населення, закупівель і переробки сільськогосподарської продукції та сировини, виробництва товарів народного споживання, надання населенню різних послуг тощо.

6.2. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» 17 липня 1997 року № 469/97-ВР (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 39, ст.261). Витяги із Закону.

Стаття 3. Типи сільськогосподарських кооперативів

1. За цілями, завданнями і характером діяльності сільськогосподарські кооперативи поділяються на обслуговуючі та виробничі.

Стаття 5. Види сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів

1. Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі та інші.

…

Стаття 9. Особливості господарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

1. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів - виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями.

Неприбутковість діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначається виходячи із сукупності таких ознак:

кооператив надає послуги тільки своїм членам;

члени кооперативу несуть відповідальність за зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі у господарській діяльності кооперативу;

послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів кооперативу.

2. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами - виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени.

3. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може мати у власності майно, відокремлене від майна своїх членів.

Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом відповідно до Земельного кодексу України та зберігаються за ним у разі входження до складу кооперативного об’єднання.

4. Дохід сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу може формуватися за рахунок:

надходжень від його членів у вигляді оплати за надані послуги у процесі виробництва, заготівлі, переробки, постачання сільськогосподарської продукції;

коштів або майна, які надходять у вигляді пасивних доходів;

субсидій (дотацій), отриманих з державного та/або місцевих бюджетів для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги;

інших не заборонених законом надходжень.

Надходження, одержані сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням членів цього кооперативу, не є його доходами.

Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської діяльності та витратами на її провадження.

5. Після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.

Стаття 15. Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів

1. Основними завданнями державної політики з підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є створення сприятливих умов для їх утворення, становлення і розвитку шляхом формування сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики щодо діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх членів, а також розроблення механізму їх державної підтримки.

2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують сприяння розвиткові і зміцненню економічної самостійності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх членів, підвищенню ефективності їх діяльності, не допускають будь-яких обмежень господарської активності та ініціативи таких кооперативів, вільної і рівноправної їх участі на ринках товарів, робіт і послуг.

3. Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів здійснюється відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.

6.3. Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року № 1087-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 5, ст. 35). Витяги із Закону.

Стаття 2. Визначення термінів

…

обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів;

пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;

додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;

вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації;

членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання;

цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу; { Абзац одинадцятий статті 2 в редакції Закону N 5495-VI ( 5495-17 ) від 20.11.2012 }

…

Стаття 3. Мета та основні завдання кооперації

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основними завданнями кооперації є:

підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав;

створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання;

залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення;

створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах;

сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Стаття 6. Кооператив

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Стаття 7. Порядок створення кооперативу

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

…

Стаття 10. Член кооперативу

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Стаття 23. Економічні засади діяльності кооперативів

Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування.

Кооперативи самостійно розробляють програми і плани економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах членів кооперативу.

Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Кооператив має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення юридичної особи.

Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Оподаткування, облік і звітність у кооперативі здійснюються у порядку, передбаченому законодавством.

Стаття 24. Ціни і тарифи на продукцію та послуги кооперативів

Кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.

Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Стаття 26. Кооперативні виплати та виплати на паї

Кооперативні виплати - частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу. Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Виплати на паї - виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу.

Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу.

Кооперативні виплати та виплати на паї до оплати праці не належать. (коментар: 22% соціального внеску на ці виплати не сплачується)

Стаття 30. Кооперативне об'єднання

Кооперативне об'єднання - спілка, ліга, асоціація, альянс та інші форми добровільного об'єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів.

Членом кооперативного об'єднання також може бути інше кооперативне об'єднання.

Кооперативні об'єднання створюються та діють з місцевим (сільським, селищним, міським, районним, обласним, республіканським в Автономній Республіці Крим) або загальнодержавним статусом і є некомерційними організаціями.

Члени кооперативного об'єднання будь-якого рівня - кооперативи, кооперативні об'єднання - зберігають статус юридичної особи.

7. ТЕЗИ ПРОГРАМ НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ

"НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ" реалізується на усіх рівнях соціального устрою:

Дільничного первинного рівня (або – ДПР):

- міста районного значення, багато з яких підпорядковані міським радам міст обласного значення;

- селища міського типу;

- селища;

- села.

Дільничного базового рівня (або – ДБР):

- райони;

- міста обласного підпорядкування і міста республіканського підпорядкування.

Дільничного регіонального рівня (або - ДРР)

- області.

Галузева, міжгалузева, наукова, технологічна, виробнича, постачальна і обслуговуюча коопераціє забезпечує горизонтальні зв’язки соціуму.

Горизонтальні зв’язки кооперації, що мають продовження за кордоном України, стабілізують і затверджують її становище, як суб’єкта на міжнародному рівні.

Повний комплекс способів кооперації визначає "НАРОДНУ КООПЕРАЦІЮ", що реалізується у програмах і проектах.

7.1. Мережа Дільничних відділень (ДВ) і Постачально-заготівельних контор (ПЗК) "НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ" (надалі – МЕРЕЖА).

Кооперація громадянського суспільства на первинному рівні малої і середньої економіки.

За даними ООН кооперативи працюють у всіх секторах економіки: в сільському господарстві, промисловості, обслуговуванні, туризмі, страхування, фінансовому секторі, житловому будівництві.

Кооперативний рух об'єднує понад один мільярд індивідуальних членів по всьому світу, дає роботу сотням мільйонів людей, сприяє забезпеченню максимально широкої участі в економічному і соціальному розвитку всіх груп населення, включаючи молодь, людей похилого віку, інвалідів та інших соціально малозабезпечених груп населення.

Міжнародне об'єднання кооперативів ICA, об'єднує кооперативні підприємства 94 країн, має амбітну стратегію допомоги кооперації по перетворенню в саму швидко зростаючу модель підприємництва, економічна життєздатність якої уживається з соціальною відповідальністю.

Кооперація громад України має багатовікову історію, кооперативна діяльність на території України не один раз відігравала ключову роль у відтворенні економіки держави і стабілізації соціального стану громадян.

Передові країни світу США, Японія, Данія, Норвегія, Франція, Канада, Іспанія і т.д. мають переважаючий внесок в економіку від кооперації.

Ми створили Споживче товариство "НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ" і у тандемі з ним - Благодійну організацію "РЕСУРСНИЙ ФОНД" для відновлення кооперативного руху на теренах нашої держави, але з новим економічним, технологічним і соціальним наповненням.

Першочерговими завданнями кооперації є згуртованість і самодостатність.

Для забезпечення цими якостями суспільства ми вирішили наповнити економічний простір первинних формувань територіальних громад на місцях Дільничними відділеннями (ДВ) народної кооперації і при них Постачально-заготівельними конторами по принципу адміністративно-територіального поділу держави.

План розвитку МЕРЕЖІ на п’ять років передбачає створення:

- більше 34000 ПЗК;

- більше 220 Терміналів логістики і пакування продукції.

І це тільки в постачально-заготівельній галузі.

Кожна ПЗК і Термінал – це проект Програми "МЕРЕЖА".

Об’єм витрат Програми від €1,5 млрд.

7.2. Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України (надалі – СИСТЕМА).

Кооперації регіонального рівня.

Якщо розглянути системні проблеми планування і управління економікою від первинного до регіонального рівня, то стає очевидним, що у 21 віці, коли у всьому світі ІТ мають визначальну роль в організації населення, вихованні, навчанні, соціальному розвитку та економіці, в нашій країні все зупинилось на рівні початку минулого століття.

Це прикра ситуація, якщо знаєш, що наші ІТ спеціалісти мають один з найвищих кваліфікаційних професійних рівнів.

Не можна будувати організацію сучасного суспільства без механізму управління таким суспільством у активному режимі без "апаратної" затримки – з миттєвою реакцією на вимогу суспільства.

Таку систему на Електронній економічної платформі бухгалтерського і господарського обліку, виробничих і споживчих відносин членів "НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ" - Електронній платформі внутрішніх розрахунків НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ (надалі – ПЛАТФОРМА) треба побудувати.

Це багатогранна серйозна робота, націлена на еволюційну перебудову психології населення, способів життя і управління від первинного до регіонального рівнів.

Ми прописали більше ста початкових тематик збору та розробки вихідних даних на створення СИСТЕМИ.

Це теми грантового фінансування, інтеграції молодих спеціалістів у звичну для них середу – Дільничні відділення народної кооперації, але на новому рівні і з новим потенціалом знань і фінансів.

7.3. Міжнародна науково-технологічна програма "ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО" (надалі – ПРОГРАМА).

Міжнародна науково-технологічна міжгалузева кооперація.

Кооперація індустріальної економіки з малим і середнім підприємництвом інтелектуального рівня.

Це амбітна програма макроекономічного рівня, націлена на:

- вирішення світових (в т.ч. України) проблем утворення і утилізації 97% світових відходів – відходів виробництва первинної стадії видобутку сировини і переробки її у проміжні "зрілі товари" – сировинної бази цивілізаційного розвитку;

- залучення громадян України в якості суб’єктів права до керування власними ресурсами відповідно до Конституції України;

- міжнародна міжгалузева кооперація виховних, наукових і виробничих процесів у процесі впровадження міжнародних науково-технологічних проектів;

- повернення суб’єктності держави на світовій економічній і політичній арені, до рейтингу передових країн світу.

Для поєднання економічних механізмів краудінвестингу, ІСО криптовалюти, грантового та інвестиційного фінансування прописано більше 100 тематик для проектів збору та розробки вихідних даних на проектування технологічних процесів.

Один із перших проекті, запропонованих до впровадження вперше в світі пропонує на підтвердження платіжної спроможності криптовалюти надати матеріальне забезпечення. Це "довгі" гроші з ROI₅ = 4000 для дрібних і не обмеженим ROI для великих вкладників. При внеску €20 і ROI₅ = 4000 дохідність складає €80 тис., а це трикімнатна квартира.

Наприклад. Участь громади м. Калуш Івано-Франківської області у Проекті "Переробка розсолів Домбровського кар’єру у товарні продукти" дасть кожному громадянину від тільки що народженого, до глибокого старця по 2,5 тис. грн. щомісячної соціальної виплати з Дільничного ресурсного фонду народної кооперації.

Таких об’єктів поруч, у Прикарпатті – 20 родовищ. Світові об’єми сировини не обмежені.

Це тільки два приклади з багатьох тисяч можливостей, на які ми вже маємо світові пріоритети, підтверджені патентами України.

8. ПЛАТФОРМА

Аналізуючи способи та інструментарій повернення країни у правове поле, очевидним стає нагальна потреба розв’язати залежність народовладдя від корупційної системи узурпації влади. Це шлях виконання соціальних програм і проектів через створення допоміжної до відкритої економіки держави закритої економіки кооперації.

Основою закритої економіки кооперації повинна стати

«Електронна платформа внутрішніх розрахунків членів Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» (надалі – ПЛАТФОРМА) призначена для забезпечення економічного середовища та інструментарію виконання Програм Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» (надалі – ТОВАРИСТВО): МЕРЕЖА, СИСТЕМА, ПРОГРАМА, а саме – забезпечення внутрішнього обігу товарів і послуг всередині одного зведеного балансу бухгалтерії ТОВАРИСТВА за внутрішніми цінами кооперації.

8.1. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ ПЛАТФОРМИ

8.1.1. Обслуговування Постачально-заготівельних контор (ПЗК), як осередків забезпечення населення товарами першого вжитку за зниженими цінами кооперації.

8.1.2. Створення незалежних власних фондів розвитку і соціального забезпечення територіальних громад знизу вверх.

8.1.3 Забезпечення вільного товарообігу між членами кооперації по внутрішнім цінам кооперації.

8.1.4. Формування Фондів ресурсного забезпечення кооперації.

8.1.5. Створення Банку НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ.

8.1.6. Інтеграція з Міжнародним кооперативним альянсом на новій законодавчій базі.

8.1.7. Впровадження Програми «ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО».

8.2. ЯК ПРАЦЮЄ ПЛАТФОРМА

8.2.1. Всі члени кооперативів і споживчих товариств інтегровані у загальну систему НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ з посвідченнями однакової форми – пластиковими картами з індивідуальним номером члена кооперації і QR-кодом. Це принципово, бо дозволяє на одній електронній платформі сформувати єдину базу збору благодійних внесків, еквівалентних різниці входу і виходу із балансу матеріальних активів, оцінених у грошовому еквіваленті. Всі торгівельні операції проводяться за умови реєстрації посвідчення члена кооперації.

8.2.2. Територіальна громада створює із своїх членів кооператив, чи споживче товариство, відкриває рахунок у банку і наймає із своїх членів 2-3 чоловіки для формування і забезпечення замовлень на поставку товарів першого вжитку. Оскільки наймані члени кооперативу не накручують надбавки на оптові поставки продукції для своїх членів громади, то формується різниця між заниженою ціною кооперації і ринковою роздрібною ціною. 90% цієї різниці залишається у кооперативі і створює незалежні власні фонди розвитку і соціального забезпечення громади. 10% - направляється до РЕСУРСНОГО ФОНДУ, який перерозподіляє цю суму: 2% - до районних фондів; 2% - до обласних фондів; 6% - до централізованого фонду.

8.2.3. Громадяни і юридичні особи – члени НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ мають можливість прямих розрахунків між собою, за що сплачують 5% благодійного внеску з транзакції до ресурсного забезпечення.

8.2.4. Для будь-якої торгівельної операції необхідно мати ресурсне забезпечення – це ресурсні одиниці - матеріальні активи, що вносяться до Фонду ресурсного забезпечення (ФРЗ) в якості додаткового пайового внеску. Це працює, як звичайна платіжна картка з якою Ви щоденно ходите по магазинах, розраховуєтесь у транспорті і банках, пересилаєте гроші один одному. Власні внески у кооперацію Ви можете у будь-який час збільшити, або зменшити, обмінявши їх на будь-який вид грошей, в т.ч. готівки, перенаправити на будь-яку платіжну картку. Наявність ФРЗ дозволяє створити відокремлений банк і надавати членам кооперації безвідсоткові кредити.

8.2.5. Всі Ваші операції відображаються у Вашому особистому кабінеті. На кожну Вашу суму благодійного внеску Ви отримуєте еквівалентну суму криптовалюти НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ (токенів). Цією криптовалютою Ви розпоряджаєтесь на свій розсуд. Оскільки, на відміну від усієї існуючої на цей час криптовалюти, Ваша має матеріальне забезпечення у вигляді зданих Вами благодійних внесків, то вони стабільні і матимуть тенденцію до росту їх номінальної вартості. Коли Ваші внески до ресурсних фондів стануть значними, Ви почнете користуватись системами соціального забезпечення населення, як пенсійним накопичувальним фондом.

8.2.6. Усі благодійні внески є коштами краудінвестингу. Це означає, що Ви інвестуєте у розвиток і соціальне забезпечення власної громади, об’єднання громад на рівні району, області і країни. На перших порах розвитку ресурсних фондів Ваші інвестиції будуть направлені на забезпечення першочергових потреб суспільства, потім на впровадження проектів розвитку громад. Прибутки від цих проектів у вигляді дивідендів і збільшеної частки Вашого Пайового внеску поповнять Ваші рахунки краудінвестингу. Коли Ваші внески до ресурсних фондів стануть значними, ви почнете користуватись системами соціального забезпечення населення, як пенсійним накопичувальним фондом.

8.2.7. Будь-яка інформація щодо структури ціни на товари і послуги та використання фондів всередині кооперації,– інформація вільного доступу.

8.3. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МЕРЕЖІ І ПЛАТФОРМИ

8.3.1. Економічні показники впровадження ПЛАТФОРМИ нерозривно пов’язані з успіхами впровадження МЕРЕЖІ. Без ПЛАТФОРМИ діяльність МЕРЕЖІ може існувати, але її ефективність буде вкрай низькою і повільною, соціальний ефект буде досягнений у кращому випадку через пару – трійку десятків років. А для народу України – це згубний термін.

Тому економічну ефективність впровадження ПЛАТФОРМИ треба розглядати через економічну ефективність впровадження МЕРЕЖА.

ПЛАТФОРМА – це інструмент ефективного гармонійного розвитку програм НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ - МЕРЕЖА, СИСТЕМА, ПРОГРАМА.

Первинна діюча модель ПЛАТФОРМИ повинна забезпечувати функціонування МЕРЕЖІ в об’ємі 64-х ПЗК – річного плану впровадження.

8.3.2. Бюджет продуктів харчування громадян, що був закладений у видатки держави на 2017 рік, складав 13 487 млн. грн. ($515 млн. при курсі 2017 р. 1:26,173).

Витрати громадян на власне утримання у 2017 році склали 809 099 млн. грн., або $30 913 млн.

У відповідності до річного звіту Державної статистики у 2017 році населення країни складало 42 584 542 громадян, з яких: 29 482 313, 69,23% - городян; 13 102 229, 30,77% - селян.

8.3.3. Планом 5-ти річного розвитку МЕРЕЖІ постачально-заготівельних контор (ПЗК) з чисельністю біля 34 000 ПЗК і кількістю громадян, що обслуговуватимуться кожною ПЗК від 1000 до 1500, планується обслуговування всього населення України.

8.3.4. У розрахунку загального обігу власних коштів, що за офіційними даними витрачались громадянами на харчування у 2017 році - $30 913 млн. на рік, на одного громадянина витрачається в середньому сума річних витрат $726, а при кількості ПЗК 34 000, на кожну з них в середньому прийдеться $909 тис. (23 791 тис. грн.).

Це дуже оптимістичний сценарій, але ми будемо розраховувати на кількість громадян – учасників МЕРЕЖІ у кількості біля 20 мільйонів (47%) з річним товарним обертом $14 518 млн.

8.3.5. Якщо із загального об’єму споживчого кошика поставляти тільки 25% (з урахуванням знижок кооперації), то сума річних поставок товарів і послуг складе $3 630 млн.

8.3.6. Якщо благодійні внески підрахувати у мінімальному об’ємі 5% від транзакцій, то їх річна сума складе біля $180 млн., з яких 90% - $162 залишиться у первинних фондах; 10% - $18 млн. буде розподілено до районних фондів – 2%, обласних фондів – 2%, централізованого – 6%.

8.3.7. Отже, плановий річний збір благодійних внесків у розмірі 6% до централізованого фонду складе $10.8 млн.

Діяльність ПЗК забезпечить формування:

- Фонду ресурсних зобов’язань у розмірі біля $7 662 млн.;

- Ресурсного фонду від; $182 млн.

Кошти на забезпечення діяльності РЕСУРСНОГО ФОНДУ складуть від $2,2 млн.

8.4. ТЕРМІНИ

8.4.1. З моменту виділення коштів на початок роботи над першим етапом впровадження ПЛАТФОРМИ (Діюча модель ПЛАТФОРМИ) – 1 рік.

8.4.2. Від запуску Діючої моделі ПЛАТФОРМИ починається відлік плану впровадження ПЗК, представлений у Таблиці 1.

8.5. ОБ’ЄМ ФІНАНСУВАННЯ

Об’єм грантового фінансування на цей Проект «Обґрунтування структури Електронної платформи внутрішніх розрахунків членів Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ», що в результаті надасть робочу модель ПЛАТФОРМИ, повинен складати біля $200 тисяч, з яких:

$40 тисяч – витрати РЕСУРСНОГО ФОНДУ;

$160 тисяч – витрати контрагентських робіт на збір та розробку вихідних даних проектування, розробку документації і програмного забезпечення, рекламно-інформаційні заходи, апробація роботи на першій ПЗК.

9. ВИСНОВКИ

9.1. У розрахунках економічної ефективності ПЛАТФОРМИ розглядалась лише постачальна діяльність. Такий же об’єм ринку матиме і заготівельна діяльність.

9.2. Більший, а може і значно більший об’єм ринку будуть мати прямі розрахунки між членами кооперації.

9.3. Такий же об’єм ринку буде мати криптовалюта НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ.

9.4. При виході економіки із тіні об’єм ринку кооперації також буде збільшено.

9.5. Ми розрахунки робили виходячи із 47% освоєння плану впровадження ПЗК. Дуже ймовірно, що цей показник буде значно більше.

9.6. Ми ефективність роботи прийняли за 25%. Дуже ймовірно, що при налагоджені адресних поставок на замовлення, побудові 225 пакувально-логістичних терміналів, розширення номенклатури продукції не тільки на товари першого вжитку та продовольчі товари, але й на речові та господарські товари, цей покажчик буде значно більше 100%.

9.7. Також, ми повинні враховувати, що наявність ФРЗ у мінімальному розмірі $7 662 млн. дозволить виділити у якості кредитних коштів $1 500 млн. не тільки на створення МЕРЕЖІ ПЗК і терміналів, але й на Програму «ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО», проекти якої на порядки ефективніші самої МЕРЕЖІ.

9.8. Ми вважаємо, наявність Електронної платформи внутрішніх розрахунків НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ є ключовою не тільки для соціальному напрямку розвитку суспільства, але й дуже ефективною з точки зору організації бізнесу.

9.9. Без врахування пунктів 9.5.1-9.5.7 мінімальна можливість повернення інвестицій у розмірі $200 тис., що можуть бути покладені на витрати Програми МЕРЕЖА – 2 роки. Сума буде використана на програмне забезпечення, запуск в роботу першої ПЗК, оплату утримання офісу і працівників РЕСУРСНОГО ФОНДУ І НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ у строк до наповнення РЕСУРСНОГО ФОНДУ. Це довгострокові інвестиції, але з великим коефіцієнтом прибутку, що значно буде збільшуватись від року до року.

9.10. Найбільше досягнення від впровадження ПЛАТФОРМИ, це соціальний ефект – відкривання шляху до економічної свободи громадян у громадах, повернення до правової держави, до безпосереднього управління розвитком і соціальним забезпеченням громадян.

Голова правління

СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

БО «РЕСУРСНИЙ ФОНД» В.Г. Петроченков

ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ - МЕТА І ЗАДАЧІ «ПРОГРАМИ ПЕРЕТВОРЕННЯ УКРАЇНИ».

9. кві. 2019, 1 коментар

Тільки сьогодні я подивився виступ Лесі Божак від 29.03.2019 року. Мені дуже сподобалась її громадянська позиція щодо відтворення справедливості. Справедливі вимоги і вільний конструктивний діалог простого громадянина - члена первинного рівня територіальної громади із усіма без виключення гілками влади усіх рівнів і є основа демократичного суспільства. Це паростки прямого народовладдя, що повинні стати міцним корінням нашого дерева соціального устрою.

Кожен громадянин Республіки України повинен мати і вільно висловлювати свою позицію.

Напередодні першого туру виборів у Президенти Республіки України після аналізу, мабуть, одного із варіантів передвиборчої програми Зеленського В.О., я сам собі відповів на 3 основних питання - комплексні цілі, до яких потрібно вести народ України її президенту. Цей матеріал у трьох його розділах я опублікував на Фейсбуці. А от тепер, прийняв рішення надрукувати і в нас, на ресурсі НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ, бо він не є політичним і релігійним. Це питання прямого народовладдя без участі політичних партій управління державою, як таких, що не мають жодного доцільного сенсу. Маю надію, що цей матеріал буде корисним для тих, хто при створенні самої конструкції нової системи виключає можливість існування криміногенних вад суспільства.

"Зріть в корінь"

м. Київ, Україна 27 січня 2019 р.

ПИТАННЯ - ЦІЛІ

1. Як ПОКІНЧИТИ З ВІЙНОЮ.

2. Як ПОБОРОТИ ЗЛИДНІ.

3. Як ПОБОРОТИ КОРУПЦІЮ.

ВІДПОВІДІ - ЗАДАЧІ.

1. Як ПОКІНЧИТИ З ВІЙНОЮ.

Коріння (глибинні причини) війни йдуть в далеке минуле. Ми не станемо їх «відривати», - це призведе до дискусії, ворожнечі і подальшої війни.

Приберемо причини воювати у агресора - покінчимо з війною.

Для цього слід зробити так, щоб у супротивника пропало будь-яке бажання воювати. Тобто противник повинен перестати мати причини бачити в нас ворога і повинен намагатись стати нашим другом.

Цього можна досягти наступним чином.

1.1. Сили стримування на лінії зіткнення треба зробити такими, щоб будь-які спроби агресії були чреваті повним знищенням ініціативної вогневої позиції.

Для цього просто треба запустити в роботу військово-промисловий комплекс.

1.2. Прийняти нейтральний транзитний статус держави, який:

- не дасть приводу для формального виправдання агресії в спробі стримування стратегічного радіусу;

- підтвердить наміри від'єднати від СРСР державу Україна - не наблизити кордони НАТО до кордонів Російської Федерації (РФ).

1.3. Повна економічна автономія від сировинних джерел РФ, - тим більше від газу. Якщо газифікувати все сміття тільки сфери споживання, то його не тільки буде досить для внутрішнього споживання, а й для експорту. Технології є. - Немає політичної волі.

1.4. Економічна зона держави для грошового потоку, як особливого виду енергії, повинна являти собою потенційну яму. Енергія завжди рухається по шляху найменшого опору. В даному випадку - в зону низького оподаткування. Слід на нашій території створити зону низького оподаткування.

1.5. Вектор міграційних устремлінь громадян сусідньої держави повинен бути спрямований всередину нашої держави. Це досягається реалізацією на нашій території устремлінь до прав і свобод, самореалізації, з незрівнянно вищими стандартами і рівнем життя. СУПРОТИВНИК НЕ СТАНЕ БОМБИТИ ТЕРИТОРІЮ, НА ЯКІЙ ПРАЦЮЮТЬ ЙОГО РІДНІ І БЛИЗЬКІ, З ЯКОЮ ВІН ПОВ'ЯЗУЄ СВОЄ ЩАСЛИВЕ МАЙБУТНЄ.

1.6. Необхідно дати свободу міжнародних відносин кооперації територіальних громад на первинному рівні (село, селище, місто), виключаючи кооперацію стратегічних напрямків розвитку, дотримуючись пріоритету забезпечення власних громадян і розвитку території України. Важливо заволодіти слабкими умами противника і показати вагому альтернативу пропаганді імперських амбіцій. Проста людина має дуже ясно розуміти, що вона воює і в 99% з 100% буде убита або покалічена, а сумнівними здобутками скористаються можновладці олігархи.

1.7. Прибрати на своїй території внутрішній конфлікт загрози влади і можновладців олігархів винятком політики і політичної системи з повсякденного життя держави.

Це досягається зміною періодичної політичної виборчої системи на безперервну рейтингову систему на посади державного управління відповідно до штатного розкладу, посадових інструкцій і кваліфікаційних переліків.

А це досягається введенням «Системи прийняття оперативних рішень територіальних громад України».

Система будується на базі територіальних громад України - суб'єктів права у вигляді кооперативів та споживчих товариств і утримується за рахунок формованих громадами ресурсних фондів від низу до верху.

2. Як ПОБОРОТИ ЗЛИДНІ.

2.1. Ввести єдиний податок в розмірі 5% з транзакцій. Всі інші податки прибрати.

2.2. Замінити Податковий Кодекс з 1500 сторінок Законом «Про ціноутворення і оподаткування» на 2 сторінки.

2.3. Структуру ціни на всі товари і послуги для населення зробити загальнодоступною на електронному ресурсі.

2.4. Заборонити націнку власної рентабельності на контрагентські послуги і поставки, як форму присвоєння результатів чужої праці - спекуляцію, тобто - узаконене злодійство, що розбещує усі без винятку верстви суспільства.

2.5. Переглянути розмір соціального збору з винагороди за працю (не заробітної плати) в сторону зменшення (можливо до 10%) з прогресуючою шкалою в бік збільшення процентної ставки при збільшенні винагороди.

2.6. Дозволити експорт тільки при забезпеченні внутрішнього ринку потенційної експортної позиції. На зовнішньому ринку дозволити виставляти конкурентну ціну не нижче ціни внутрішнього ринку.

2.7. Ввести політику імпортного заміщення постачанням необхідних технологій і грантами на їх впровадження.

2.8. Норму рентабельності банків контролювати і підтримувати на рівні необхідному тільки для забезпечення соціального захисту їх співробітників.

2.9. Всі платежі, пов'язані з державними функціями вести виключно через банки, що належать державі.

2.10. На кожного громадянина країни завести рахунок бюджетного фінансування.

2.11. Ресурси повернути у власність громадян. Земля - ресурси територіальних громад. Надра і водні ресурси - об'єднаної громади всієї території України.

2.12. Видобутий обсяг копалин ділити на всіх громадян. Невикористану частку кожен громадянин має право вільно продати на внутрішньому ринку тим, хто потребує, або державі і з суми продажу заплатити 5% податку.

2.13. Стратегічні галузі та об'єкти промисловості повернути в управління держави.

2.14. Забезпечити повну і повсюдну переробку органічних відходів споживання газифікацією за допомогою водного термічного окислення (або надкритичного водного окислення), тим самим вирішивши питання енергетичної незалежності України.

2.15. Створити масове виробництво бензину і дизпалива з синтез-газу за Фішером-Тропшем.

2.16. Впровадити Міжнародну науково-технологічну програму «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО», забезпечивши стратегічний економічний світовий пріоритет держави на міжнародному сировинному і товарному ринку, забезпечивши надійну міжгалузеву міжнародну кооперацію з країнами співдружності.

2.17. Прибрати оподаткування з продажу особистого майна, як подвійне оподаткування.

2.18. Укласти договір з Міжнародним кооперативним альянсом і ратифікувати його всіма державами - учасниками кооперативного руху «Про вільний безподатковий режим кооперації резидентів різних країн» - переміщення через державний кордон внесків, товарів і послуг для обігу всередині кооперації, що має своїми членами резидентів інших держав.

2.19. Прийняти Платіжну систему Мережі закритої економіки «НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ», як частину загальної платіжної міжнародної системи на території України, призначеної для формування ресурсних фондів народної кооперації, як стабілізуючої базовий розвиток і соціальне забезпечення територіальних громад України.

2.20. Після введення в дію зазначених вище економічних законів звільниться величезна кількість чиновників апарату управління держави і місцевої влади. При скороченні посад і звільненні цих громадян призначити їм пенсію на рівні мінімальної пенсії по країні. Це зменшить соціальне потрясіння. При влаштуванні цих громадян на роботу не пов'язану з керуванням, - пенсію зберегти.

2.21. Зекономлені енергетичні ресурси і кошти після скорочення «армії» чиновників направити на підвищення пенсії та соціальне забезпечення громадян. Вивільнені приміщення і обладнання передати медичним, навчальним закладам і територіальним громадам.

2.22. При переміщенні через кордон товарів і послуг стягувати той же податок з транзакцій купівлі-продажу товарів і послуг в розмірі 5%, що і на території України.

2.23. Відродити Міністерство промисловості і торгівлі, як плановий і контролюючий орган найважливішої функції держави - економічної свободи громадян України всередині країни і на міжнародній арені.

2.24. Створити фонд нематеріального активу (ФНМА) громадян України, вартість якого набагато перевищує вартість всіх матеріальних активів (МА) країни, тим самим збільшивши сумарний баланс активів держави та її платоспроможність, стабільність національної валюти.

2.25. Ввести контроль рівня технічної відповідності і модернізації підприємств, дотримання авторських прав винахідників України вітчизняними та зарубіжними підприємствами.

2.26. Порушити питання боргів сусідніх держав і банків по неповерненим і вкраденим активам у держави і громадян України. Домогтися через ООН повернення цих боргів кожному громадянину на особистий рахунок бюджетного фінансування.

3. Як ПОБОРОТИ КОРУПЦІЮ.

3.1. Прийняти економічні закони п. 2 цього документа.

3.2. Поміняти систему покарання за злочини.

Права злочинця закінчуються там, де він переступив права іншої людини і суспільства - носія цих прав.

Після винесення вироку ув'язненого позбавляти прав обирати і бути обраним.

Не давати покарання у вигляді "відсидки" термінів, а брати під варту в пенітенціарних закладах (колоніях, поселеннях і в'язницях) до тих пір, поки злочинець своєю працею не компенсує (відпрацює) витрати, понесені громадянам і державі.

Процес відпрацювання зробити суспільним надбанням в онлайн режимі для будь-якого охочого із зазначенням трудових досягнень і прогнозованого терміну звільнення злочинця при збереженні трудових показників.

Відмову злочинця від робіт вважати евтаназією у спосіб відмови від їжі, води і медичного обслуговування.

Відповідальність призначити з суми 10 грн. Будь-які застави виключити з ужитку, як антиморальні.

У витрати крім шкоди прямого збитку здоров'я і матеріальних цінностей включати вартість оперативно-розшукової роботи, конвоювання, судового процесу та утримання з урахуванням податку і соціального збору з винагороди за працю співробітників правоохоронної системи.

3.3. Ввести кримінальне покарання за підготовку і випуск законів і підзаконних актів, що суперечать Конституції.

3.4. Чергу вважати незаконним позбавленням волі громадян на час, витрачений громадянами на підготовку, переміщення і очікування, пов'язане з цільовою функцією місця виникнення черги. Винних за створення черги карати позбавленням волі з відпрацюванням в розмірі вартості сумарної кількості нормо-годин, витрачених всіма громадянами - учасниками черги.

3.4. Забезпечити всі державні служби пріоритетами доступу і зобов'язаннями поповнення єдиної бази даних громадян країни.

3.5. Ввести кримінальну відповідальність за повторне витребування даних і документів при супроводі цивільного діловодства, додаткову звітність суб'єктів виробничої діяльності та торгівлі.

3.6. Ввести Народний контроль за діяльністю служб СБУ, що забезпечують економічну безпеку держави, що запобігають диверсійній діяльності, спрямованої на підрив економіки та обороноздатності держави.

3.7. Основний (крім кваліфікації) критерій використання права на управління державними постами - довіра народу. При зниженні рейтингу чиновника нижче заданого рівня, турнікет на робоче місце перед ним не повинен відкритися, над входом повинен засвітитися напис «ВИ ВТРАТИЛИ ДОВІРУ НАРОДУ НАЗАВЖДИ. ВИ ЗВІЛЬНЕНІ". Офіцер повинен проводити такого чиновника до запасного входу для передачі справ наступнику і дачі показань слідчому. Ця норма має стосуватися діяльності чиновників державної служби всіх рангів від найнижчої кваліфікації і до президента країни.

3.8. Для виключення цивільних хвилювань, узгодити на всенародному референдумі норму нульовий декларації і граничного рівня ресурсів, що не повертаються народу від вкраденого чиновниками, політиками і олігархами. При добровільній здачі накраденого, - залишити злодіям свободу, узгоджений народом залишок, що не повертається і мінімальний рівень пенсійного забезпечення.

3.9. Завести єдину електронну базу даних «ГАНЬБА НАЦІЇ», в якій зберігати всі дані громадян, про вчинені ними злочини проти власного народу. Доступ до бази даних зробити абсолютно вільним. Членів цієї бази даних позбавити прав на обрання на будь-які посади громадянського суспільства України.

3.10. Політику і релігію залишити поза державою на рівні особистих вподобань і захоплень. Пожертви на ці організації обкласти 5% податком з транзакції, як і всі товарно-грошові операції в країні.

3.11. Розробити новий функціональний перелік структур державного управління та утримання, його штатні розписи, посадові функціональні обов'язки та кваліфікаційні переліки. Ввести рейтингову електронну систему безперервного режиму роботи на посаді державного управління.

3.12. Розробити тарифну сітку для спеціальностей державного управління, медицини, освіти, науки, силових структур, обслуговуючого трудового персоналу. Прибрати істотну нерівноправність в оплаті праці рядових громадян, чиновників і управлінців.

3.13. Державі надати функцію реконструкції і створення нових підприємств, доведення їх до світових стандартів якості, самостійне управління або передачу цих підприємств під народним контролем в лізингове приватне або колективне управління.

4. ВИСНОВКИ.

Перетворення України - процес комплексний. Кожна мета (ціль) досягається виконанням комплексу завдань. При цьому виконуються завдання для досягнення будь-якої мети дуже важливі для досягнення іншої мети. Це матрична модель управління державою.

Ми тільки торкнулися 3 основних параметрів - цілей, які дуже важливі для наших громадян і суб'єктності їх держави.

Але, якщо виконати тільки описані вище завдання, ми станемо жити зовсім в іншій державі, якою будемо пишатися, яку будемо любити і розвивати далі.

Думаю, це цілком гідний обсяг роботи, який слід виконати команді чесного Президента, який візьме на себе тягар перехідного періоду від політичної вакханалії до першого в історії держави істинного народовладдя.

Автор і керівник, співавтор технологій Міжнародної науково-технологічної Програми «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО»

Автор «Системи прийняття оперативних рішень територіальних громад України»

Співавтор Програми постачально-заготівельних контор і електронної платформи формування ресурсних фондів територіальних громад.

Глава правління Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

Глава Благодійної організації «РЕСУРСНИЙ ФОНД»

Валентин Георгійович Петроченков

ОЙ! – ВІН І МЕНЕ ПОРАХУВАВ…

1. кві. 2019, Немає коментарів

В мене останнім часом Леся Божак – натхненник написання коментарів. І це, мабуть, добре. Бо хтось має допомагати триматись у тонусі. Я їй дуже вдячний за це.

За останнім листом від Лесі встиг подивитись тільки матеріал: БАГНЕТ НАЦІЇ: ЦВК в іноземному реєстрі «Dun & Bradstreet»

Побував на сайті компанії «Dun & Bradstreet».

Перегляд матеріалу і супутні висловлювання представників територіальних громад надихнули на наступні аналітичні висновки.

По-перше.

«Dun & Bradstreet» - інформаційна компанія, яка використовує дані в т.ч. і учасника своєї всесвітньої мережі UPIK – Unique partner identification code. Її призначення – заробіток грошей на наданні інформації про можливих клієнтів бізнесу. Чистота інформації – на її совісті. Я не знаю, може у закритих звітах перед замовниками вони вказують саме на ті моменти, проти яких Ви протестуєте, як фактор відсутності надійності клієнта. Але ж, це їх власна інформаційна система. Вони не політики. Вони не панацея і не істина останньої інстанції. Ви теж можете там зареєструватись. Оцінка Вашої адекватності і фактору надійності – це буде предмет закритого звіту компанії для замовника.

По-друге.

UPIK (я про це писав) – приватний довідник, якому все одно до тонкощів Вашого розуміння приватного чи суспільного права. Цьому довіднику – чим більше клієнтів, тим краще. Він не несе відповідальності за чистоту інформації. Він офіційну відповідальність за достовірність інформації покладає на джерело цієї інформації – на Вас.

По-третє.

Є запроданці нашої Вітчизни, які здатні підлизувати дупу будь-кому. Тому бажання всеосяжної інтеграції трансформується в уродливі форми вітчизняної міграційної системи. З моєї точки зору, паспортна система обліку громадян повинна бути, або окрема, або при Відділах реєстрації громадського стану. Згоден, паспорти громадян – не міграційна справа, хоча їх форма і зміст повинні відповідати вимогам сучасної безперешкодної міграції людей по всій території Землі.

По-четверте.

Неправильна система реєстрації – погана тенденція, але наявність підзаконних актів, що протирічать Конституції, є причиною їх зміни. Давайте конкретні пропозиції змін і тільки в преамбулі цих пропозицій – причини. Інакше – це спосіб збурення суспільства, як ланцюжок гібридної додаткової боротьби із народом. Депресія мас – деструктив, а не конструктив соціуму. Депресія і безвихідь з’їдає організм соціуму із середини.

По-п’яте.

Ми вже живемо у 21-му віці загальної інформатизації. Може хтось і не помітив? Але, незважаючи на особисте бажання відгородитися від усього світу, - це вже недосяжна мрія особистостей, ментально і розумово розірваних з дійсністю. Нових форм набувають як кримінальні, так і позитивні соціальні кола, їх можливості і форми управління соціумом. Не треба вводити себе та інших в оману. Сучасні форми реєстрації не мають найменшого відношення до дискримінації. Тільки виконання права людини і громадянина способами його забезпечення – законами, є формою свободи чи дискримінації. Треба боротись за приведення у відповідність конкретних законів нормам права. Кількість реєстраційних форм може заорганізовувати облік, авторизацію та ідентифікацію осіб. Це теж технічна задача оптимізації витрат суспільства, що вирішується на законодавчому рівні. Її просто треба вирішувати.

По-шосте.

Кожен господар своєї домівки має право особистого визначення режиму доступу до своєї домівки. Не бачу причин для обурення, коли цивілізовані країни, об’єднуючи простір дружнього співіснування, вводять свої стандарти безпеки доступу до своїх домівок. Це компромісні рішення народів, що поступають у відповідності до рівня свого соціального розвитку. У Вас завжди залишається вибір: або поважайте і виконуйте; або не заходьте. Не бачу жодної причини для обурення.

По-сьоме.

Не треба «зводити тінь на плетінь». Не треба нагнітати істерію біля тих питань, що «не варті виїденого яйця». Не лізьте по чужих домівках із звинуваченнями, що в них щось робиться не так. Там теж не все ідеально, але це їх право розбиратись у власних відносинах. Не користуйтесь заразою, винесеною без дозволу з чужого дому. Станьте, нарешті, цивілізованими людьми. Наведіть порядок у своїх домівках. Будьте не деструктивними, а конструктивними: замість генерації фобій і загального обурення продукуйте конкретні пропозиції – дії на виправлення і вдосконалення. Закликаю бути людьми розумними, а не стихійно – істеричними, колективно керованими на стадному рівні, бо вас «поженуть далі на бійню». Звільніться, нарешті, від цієї ностальгічної зарази меньшуватості.

По-восьме.

Перегукуватись між куренями вже не ефективно. Вирішення питань громади на колі нашими предками далекого історичного минулого було правильне, бо несло мир і злагоду між сусідами, але не ефективне з точки зору швидкості прийняття оперативних рішень. Саме затримка у часі прийняття рішень робила функцію захисту великих територій не ефективною. Це привело до одноосібного керування, рабства і феодалізму. Ми й зараз по факту – суб’єкти феодальних відносин 21-го століття. Соромно і прикро дивитись правді в очі, але це так. Тому наш шлях до сучасного цивілізованого суспільства – зміна швидкості прийняття рішень, прийняття рішень не прокладками політичної системи, а громадянами у громадах. Це Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України (СИСТЕМА). Без власного обліку членів НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ такої СИСТЕМИ не побудувати. Тому, благаю, змініть настрій: відкиньте примноження фобій і займіться конструктивним творенням.

З повагою,

В.Г. Петроченков

01.04.2019 р.

ИДЕИ ДВИЖУТ МАССАМИ. ЧЬИ ИДЕИ? КАКИМИ МАССАМИ?

29. бер. 2019, Немає коментарів

Статья написана под впечатлением видеоматериала, переданного мне Лесей Божак.

По сюжету: Люди старались, готовились, прогнозировали и ждали этого конфликта для того, чтобы преумножить свою скорбь и обиду, привлечь еще больше борцов за справедливость. – Их ли справедливость?

Жуткая смесь обиды, горечи утрат, паранойи и массовой истерии коллективного - бессознательного, основанного на отрывках поверхностных знаний, внушенной веры в их правоту. Убежден, - частичную.

Идеальный продукт гибридной условно тихой войны для разрушения общества изнутри.

Идеолог и заказчик - конкурирующий олигархат, исполнители - продажные политики.

Нечто очень похожее впрыснули и нашим людям под кожу.

Беда заключается в том, что очень ловко подменены фундаментальные понятия и определения, очень тесно сплетены правда и ложь, которые разделить очень трудно даже специалисту.

Люди ищут справедливость и попадают в ловушку коллективного-бессознательного стадного социального возмущения.

Это противнику и надо.

Ему не нужен трезвый ум, холодные рассуждения, взвешенные выводы и расчетливые поступки.

Внушенная вера в миф, рефлекторные однозначные поступки по простому сценарию и по сигналу ведомым от ведущего - базис идеологической войны, как Устав гарнизонной и караульной службы, который должен выполняться автоматически и без дополнительных вводных и приказов, - самостоятельно.

Его задача поднять на революцию и дальнейшее разрушение собственного дома собственными силами.

Его кредо: слабая и враждебная государственная структура - не имеет права на существование в цивилизованном обществе. Следует разрушить такую государственность и на охраняемой ею территории, расчистить площадку от мусора и нефункционально пригодных нищих рабов для дальнейшего строительства цивилизованного общества с необходимой концентрацией послушных пригодных состоятельных рабов.

Обращаясь к понятию "раб" я никого не хочу обидеть и призвать к возмущению с "выскакиванием из штанов". Я всего лишь хочу заметить, что пока, к сожалению, не знаю общества прямого реального народовластия с беспартийным республиканским строем, который провозгласили граждане Украинской ССР в "Декларации про государственный суверенитет" от 16.07.1990 г., Верховная Рада в "Акте провозглашения независимости Украины" от 24.08.1991 г., украинский народ на Всенародном референдуме 01.12.1991 г.

К сожалению, спустя многие годы, провозглашенное народовластие Республики Украина, остается целью, к которой граждане страны продолжают стремиться.

Надо убрать "растительную почву" внутренних возмущений, как основу гибридной войны «из-под ног» противника.

Просветительство должно иметь спокойный фундаментальный, очень взвешенный, светский характер. В нем не должно быть места проявления эмоций, - только холодный ум, грамотная аналитика и практические выводы.

Я лично убежден:

Энергия должна быть направлена не на бесполезную борьбу, а на конструктивный позитив - созидание альтернативной независимой ПЛАТФОРМЫ.

В соответствии с принятыми решениями украинского народа должно установить реальную субъектность:

- человека и гражданина;

- территориальной громады, как единственного источника власти;

- государства, как республики прямого народовластия.

Я вижу этот путь – социальную технологию справедливого общества в эволюции – создании ПЛАТФОРМЫ в СЕТИ кооперации, СИСТЕМЫ и паритетной международной межотраслевой кооперации на базе Программы «ЭКОЛОГИЯ– ЭТО ВЫГОДНО».

Нам нужен "МАРШ ЭНТУЗИАСТОВ" в будущее, а не рабов, возвращающих нас в прошлое.

Надо строить новое так, чтобы мешающему старому просто не было места. Есть антисептики такие, при которых грибок может завестись только через тысячелетия. Диффузия паразитов в наше общество должна быть исключена новой системой, которую мы строим.

Призываю быть выше «обгладывания костей и приумножения обид прошлого». Давайте строить будущее, спокойно трезво оценивая и оставляя за собой уроки нашего тревожного прошлого.

С уважением,

В.Г. Петроченков

29.03.2019 г.

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ – ОСНОВА ПОРОЗУМІННЯ ЛЮДЕЙ

13. бер. 2019, Немає коментарів

(АНАЛІТИКА ДО ФОБІЙ)

Ми розуміємо, що в наш час, як ніколи, мабуть раніше, засоби масової інформації (ЗМІ) мають великий вплив на свідомість людей.

Також, ми розуміємо, що в наш час на перший фланг виступають не прямі засоби війни із застосуванням зброї, а ЗМІ.

У технології завоювання рабів і їх територій ЗМІ діє через свідомість, виконуючи 2 діаметральні задачі:

1. Згуртування нездібних до аналітичного мислення, прийняття власних рішень і самостійного волевиявлення, але тих, що приймають на віру сумнівну істину своїх пастирів і здібні із фанатичною впевненістю у правоті своєї віри іти у пекло. Цю задачу майже без перешкоди державних кордонів виконують релігійні служителі. Цю задачу в межах державних кордонів виконують політичні діячі. І релігійні діячі і політичні служителі поділяються на свідомих пастухів і несвідоме стадо.

2. Роз’єднання зневірених і вже не здібних до єднання у громади особистостей, які вірять тільки в себе і дистанціюються від соціуму на стільки, на скільки це можливо. Іноді вони здатні об’єднуватись для стихійних, або вміло організованих соціальних «вибухів». Але це дії революційного характеру, що несуть деструктивні наслідки, породжують зворотній ефект соціального збурення і в результаті, - ще більшої зневіри у позитивні перетворення. Цю задачу в межах державних кордонів частіше всього виконують політичні діячі, створені і керовані олігархатом.

Перші – це добре організоване «стадо», яким легко управляти, з яким легко організовувати будь-які соціальні сценарії.

Другі – розрізнене «стадо», яке не може представляти істинної загрози керуючому клану олігархату.

Якщо олігархат не уособлює диктатуру і має конкуренцію на заданій території, він цькує «стада» одне на одне і в середині їх з метою перерозподілу національних ресурсів (включно рабів) на свою користь.

Якщо олігархат – запроданці, вони цькують «стада» одне на одне і в середині їх з метою створення геноциду і здачі ефективних до використання національних ресурсів (включно рабів) на користь держав, що керують цими запроданцями.

«ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ: не має значення, через який квітучий лужок ведуть стадо, - його ведуть на бійню».

Дуже важливо вміти аналітично мислити і відділяти істинну інформацію від спотвореної.

Важливо не бути віднесеним до будь-якого з описаних вище «стад».

Для соціуму, мабуть, найважливішою функцією є порозуміння між людьми.

Порозуміння ґрунтується на поняттях – визначеннях предметів, якостей, дій, їх комплексів та ін.

Якщо поняття кожною особою, що спілкується, відносно одних і тих же предметів, якостей, дій, їх комплексів різні, то особи не знаходять порозуміння. Вони починають сперечатися, закінчують спілкуватись, розходяться, чи сваряться – РОЗ’ЄДНУЮТЬСЯ.

- Друга задача «роз’єднання» виконана.

Якщо визначення міжнародної спільноти відрізняються від визначень державного законодавства, а ті, у свою чергу у кожному законі різні, та ще й відрізняються від вільного трактування ЗМІ, то - друга задача «роз’єднання» виконана.

Саме тому, при створенні «Системи прийняття оперативних рішень територіальних громад України», ми стверджуємо, що ключовою задачею порозуміння людей є «Словник юридичних термінів». Такий Словник: ліквідує потребу наявності у кожному законі визначальної частини; зекономить багато коштів і часу населення; прибере зайві соціальні непорозуміння; стане основою логіки соціальних відносин.

Міжнародна спільнота, усвідомлюючи, що наступив вік глобалізації, а подальше непорозуміння і роз’єднання держав є фатальним для всієї цивілізації, віддала пріоритет визначення багатьох ключових понять і правил у відповідальність Організації об’єднаних націй (ООН), а її представники – керівники держав підписали багато міжнародних документів, що зобов’язують їх країни привести своє внутрішнє законодавство до міжнародних узгоджених кодифікованих норм і правил.

Республіка Україна, що є засновником ООН, підтримуючи її миротворчу діяльність, і пріоритет погоджених договірних стосунків, включила у Конституцію України наступні норми відношення до ратифікованих міжнародних договорів.

Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

…

Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

…

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

…

Отже, статтею 55 Конституції України визначається правосуб’єктність у судах людини і громадянина, а статтею 124 – право людини і громадянина звернутись до міжнародної юрисдикції суду.

Ми визнали міжнародні цінності і домовленості, положення, затверджені Верховною Радою України, основними, ми коригуємо Конституцію України і всі закони України у відповідності до положень міжнародного права, шукаємо і отримуємо останню підтримку на свій захист у міжнародних судах.

Саме тому, у наших законах зроблені зауваження щодо пріоритету ратифікованих міжнародних договорів.

Важливо: не тому, що нас хтось хоче зробити рабами, а тому, що ми свідомо віддаємо пріоритети міжнародній спільноті, як колективному розуму і підґрунтю на яке ми спираємося, та плекаємо останню надію на цю спільноту, і не хочемо щоб нас зробили рабами.

ЦЕ ПРИНЦИПОВО. Якщо Ви це не усвідомите і не розмежуєте з інтересами рабо володільців – олігархату, то усі Ваші подальші думки будуть наповнені зневірою, ненавистю і непорозуміннями, ви спочатку будете «взагалі» звинувачувати «захід», будете сперечатися та сваритися з рідними та близькими, звернете усю свою енергію боротьби на тих, з ким не слід боротися, а потім будете шукати підтримки, як останньої надії, у тих, проти кого боролися – міжнародної спільноти. Ви станете жертвою тактичного прийому ворогів «розділяй і володій».

Для нас повинно бути принциповим: ми частина міжнародної спільноти, що живе за спільними правилами, чи ми відокремлена від світу держава без взаємного порозуміння і підтримки. Ми свій вибір зробили давно, так давайте будемо послідовними до свого вибору і його дотримуватись. Якщо ми відвернемося від усього Світу, то не слід казати, що Світ відвертається від нас, як це роблять деякі країни.

Безперечно, треба добре розрізняти: країни, чи олігархат, що захопив владу у цих країнах, до нас відноситься вороже. – «Пани чубляться – у холопів чуби тріщать».

Без сумніву, конкурентна боротьба на міжнародному ринку товарів і послуг жорстока, але перетворюють її в геноцид і війни не народи, а олігархат, що понукає цими народами.

Тому, якщо ми відчуваємо:

- значний економічний і політичний тиск та несправедливий розподіл ринку із сторони «заходу», до якого ми так рвемося;

- диверсійну діяльність та войовничі дії зі сторони «сходу», який ми ще не перестали так обожнювати;

то ми розуміємо, що цей геноцид утворено не народами, що нас оточують, а олігархатом, що «випасає ці стада» і в нас немає іншого шляху, як знайти порозуміння у власній домівці та запровадити таку систему взаємовідносин із сусідніми народами, що зведе нанівець потуги зовнішнього та внутрішнього олігархату, яким немає принципової різниці, який народ знищувати, - «вони ведуть стада на бійню».

Не дайте олігархату руками ЗМІ з під Вас вибити останню опору і надію - ООН, посваривши Вас маніпуляцією з визначеннями понять. Звертайтесь до першоджерел і аналізуйте першоджерела. Якщо норми законів їм не відповідають, то визначайте тих осіб (персонально) хто у цьому винен, приводьте законодавство у відповідність, а тих хто скоїв цей злочин, віддавайте до суду.

ДАВАЙТЕ РАЗОМ РОЗБЕРЕМОСЯ У ДЕЯКИХ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТТЯХ.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.

Стаття 10. Міжнародні договори.

1. Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

2. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Отже, ми повинні користуватись законодавством і правом за визначеними пріоритетами: нормативні акти звіряти із правилами і актами, описаними законами; закони – із кодифікованими зібраннями правил і актів, зведених у кодекси; кодекси – із Конституцією – основним законом, чи суспільним договором; положення Конституції – із положеннями міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою.

ФІЗИЧНА ОСОБА І ГРОМАДЯНИН, ЇХ СУБ’ЄКТНІСТЬ

Цивільний Кодекс України. Розділ II. Особи. Підрозділ 1. Фізична особа. Глава 4. Загальні положення про фізичну особу.

Стаття 24. Поняття фізичної особи.

1. ЛЮДИНА ЯК УЧАСНИК ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИН ВВАЖАЄТЬСЯ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

2. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

Стаття 28. Ім'я фізичної особи

1. Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.

Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Стаття 169. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах

1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

У роботі помічника судді Вищого господарського суду України Кучерука Н.С. обговорюється тематика «Фізична особа як суб’єкт міжнародного права», суть якої полягає у наступному. До середини ХХ століття існувала «класична» («традиційна») концепція, за якою до суб’єктів міжнародного права відносили тільки держави. Оскільки у позовах до Європейського Суду у справах людини проти держав виступають фізичні і юридичні особи, то ці особи і є стороною судового процесу та визнаються суб’єктами міжнародного права.

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії, визначає поняття:

«Фізи́чна осо́ба» - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки. (Перелік через кому!)

У підпункті 3.8.1 п. 3.8 ст. 3 «Класифікації організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. № 95, надається поняття підприємця, під яким розуміється фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність. (Перелік через кому!)

Поряд із окремими обмеженнями у здійсненні підприємницької діяльності, встановленими ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ «Про підприємництво», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності не можуть, зокрема:

1) надавати фінансові послуги, …:

- випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

- довірче управління фінансовими активами;

- діяльність з обміну валют;

- залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

- фінансовий лізинг;

- надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

- надання гарантій та поручительств;

- переказ грошей;

- послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

- торгівля цінними паперами;

- факторинг;

2) займатися діяльністю у сфері організації телебачення і радіомовлення …;

3) займатися космічною діяльністю …;

4) займатися діяльністю у сфері здійснення операцій з металобрухтом …;

5) займатися діяльністю у сфері загальної середньої та вищої освіти …;

6) займатися концесійною діяльністю щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг ….

Послідовним є те, що за наведених визначень, суб’єктом земельних відносин у Земельному Кодексі України є саме громадянин, а не фізична особа.

Громадянин за жодних умов не може позбутися статусу фізичної особи. Цей статус втрачається лише з його смертю і не пов'язаний, зокрема, з обсягом його правоздатності та дієздатності чи іншими чинниками. Він може бути позбавлений статусу підприємця (добровільно або примусово), проте його статус як фізичної особи від цього не втрачається.

Із праці Л.Б. Нисанбекової, старшого викладача кафедри міжнародного права КАЗНУ ім. Аль-Фарабі «До питання поняття «фізична особа» в теорії права і міжнародно-правового регулювання» наводимо цитату: «В результате глубокого анализа материалов международной практики и национальных законодательств большинство членов ООН, на 28 сессии Генеральной Ассамблеи ООН в 1977 году был сделан вывод, что термин "лица, не являющиеся гражданами" означает физические лица, не имеющие гражданства страны, в которой они находятся и являются иностранцами в соответствии с внутренним законодательством этой страны».

Тлумачення цієї тези часто спотворюється з наданням невірного значення, - антагоністичного у відношенні до наведеної цитати резолюції ООН. А саме, трактується наступним чином: якщо наше законодавство нас прирівняло до фізичних осіб, а ті не є громадянами, то нас прирівняли до іноземців – мігрантів. Підігрівають ці твердження деякі нормативні акти без правильних чітких формулювань (визначень) і паспортна система, що впроваджена з ймовірними порушеннями законодавства, можливо особами, що теж мало обізнані у справі, або є ворогами держави. Я вважаю, що саме таке твердження є безпідставним, необґрунтованим і деструктивним, бо спотворює дійсність і веде до роз’єднання суспільства.

Спробую пояснити чому.

По-перше. Ця фраза взята із тексту, повної редакції якої ми не бачимо, і тому може тлумачитись по різному. Хоча, я сам з цим не згоден і надаю далі однозначне тлумачення.

По-друге. Мабуть викладач Л.Б. Нисанбекова брала знання із якихось інших джерел, бо у 1977 році була 32-а сесія ООН із резолюціями від A/RES/32/1 до A/RES/32/215, а 28-а сесія ООН із резолюціями від A/RES/3050 (XXVIII) до A/RES/3199 (XXVIII) відбулася у 1973 році. Ні у матеріалах 28-ї 1973 року, ні у матеріалах 32-ї 1977 року сесій наведених визначень я не знайшов – мабуть, погано шукав. 28-ї сесії 1977 року не існує в природі, якщо я не помиляюсь. Але, це не принципово.

По своїй суті ці визначення щодо поняття «фізичної особи» виглядають, як вирвані із контексту і спотворені у напрямку висновків їх поняття. Міжнародна юридична практика теж, як і українська, визначає поняття «фізичної особи», як більш широкого поняття, ніж «громадянин», що відноситься до сторони господарських відносин людини у суспільстві.

Все вірно (переклад): «особи, що не є громадянами країни, означає «фізичні особи», що не є громадянами країни, де вони перебувають і є іноземцями відповідно до внутрішнього законодавства цієї країни.

Давайте спробуємо розібратися у тезі:

«Визначення «фізична особа» дано в Приватному міжнародному праві гл. 6 п. 1 "Фізична особа - це мігрант", тобто особа, яка не має правового зв'язку з цією державою, тому не є її власником!»

По-перше. Що це за джерело «Приватне міжнародне право, гл. 6 п. 1»? Це підручник, чи закон? Чий? Перебрав багато і підручників і законів, але знайти таку главу у ній пункт і фразу мені не вдалося. Мабуть, пошукаю ще.

По-друге. У якому контексті? Насправді: якщо фізична особа у країні перебування не є громадянином цієї країни, то вона – мігрант. Хоча такий мігрант може знаходитись у відрядженні, на роботах за договором, туристом, мандрівником, у гостях, в результаті катастрофи, у стадії одержання громадянства, після позбавлення громадянства, засуджений, як нелегал чи біженець, тощо… Усі ці люди – фізичні особи мають право на життя і працю у країні перебування.

По-третє. Громадянин теж фізична особа – жива людина, але яка має громадянство у країні перебування, і наші українські закони це однозначно підтверджують. Тільки, чомусь у тексті цитати це упущено, чи не враховано. Чому? Ви не замислювались? - Просто, щоби посіяти невіру у право, закон, та власне буття і голосити на весь Світ: «нас назвали «фізичними особами, нас за людей не рахують, ми мігранти у власній країні, …». На фоні суцільної депресії, приниження і безграмотності – це спрацьовує у більшості випадків. Але наша першочергова задача – просвітництво, і ми не повинні попадати у подібні «капкани».

Я пропоную жити по нашим законам, а не сумнівним посиланням на невідомі джерела.

Наприклад, у Законі України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.205 року є використання поняття «фізична особа» у наступному контексті.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

1) приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб’єктами яких є фізичні та юридичні особи;

Стаття 9. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави

…

2. У випадках, що стосуються особистого та сімейного статусу фізичної особи, зворотне відсилання до права України приймається.

Розділ II. КОЛІЗІЙНІ НОРМИ ЩОДО ПРАВОВОГО СТАТУСУ ФІЗИЧНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Стаття 16. Особистий закон фізичної особи

1. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

2. Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв’язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.

Стаття 17. Цивільна правоздатність фізичної особи

1. Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи визначається її особистим законом.

2. Іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України.

Стаття 18. Цивільна дієздатність фізичної особи

1. Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов’язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, може визначатися також правом держави місця вчинення правочинів або виникнення зобов’язань у зв’язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом.

2. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи регулюються особистим законом цієї особи.

Стаття 19. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності

1. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності визначається правом держави, у якій фізична особа зареєстрована як підприємець. За відсутності в державі вимог щодо обов’язкової реєстрації застосовується право держави основного місця здійснення підприємницької діяльності.

Стаття 20. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

1. Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою регулюються останнім з відомих особистих законів цієї особи.

Стаття 21. Ім’я фізичної особи

1. Права фізичної особи на ім’я, його використання та захист визначаються її особистим законом, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 53. Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном

1. Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються правом України в разі, якщо:

…

2) громадяни України уклали з роботодавцями - фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота;

Стаття 54. Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні

1. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

…

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Стаття 76. Підстави визначення підсудності справ судам України

1. Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

…

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

Стаття 77. Виключна підсудність

1. Підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:

…

5) якщо спір пов’язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;

Із закону випливає чітке розмежування між поняттями фізичної особи і громадянина.

Пропоную керуватись нашими законами, а не «фобіями», привнесеними для роз’єднання нашого суспільства, і тільки тоді коли закони насправді будуть спотворені, - боротись за їх чистоту і відновлювати справедливість.

Оскільки, поняття «фізичної особи» більш широке і включає до свого складу окрім людей, що мали право на громадянство і отримали це громадянство, ще й людей, які такого права не мали, або ще не встигли оформити громадянство, то такі люди у відношенні до країни перебування є іноземцями. – Нічого дивного і крамольного.

Якщо в нашому законодавстві використовується термін «фізична особа», це означає, що права і обов’язки цього закону розповсюджуються як на більш широку категорію людей – «фізичних осіб», так і на їх частину – громадян. Це ніяким чином не прирівнює громадян до мігрантів, або нелюді. Це означає, що дана норма законодавства стосується усіх: і громадян і мігрантів, а разом – «фізичні особи», тому, що у відповідності до ратифікованих Україною міжнародних договорів, ми зобов’язалися наділити мігрантів такою ж господарською спроможністю до життя, як і людей власної держави – громадян.

«Загальна декларація прав людини», резолюція 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, Стаття 15.

1. Кожна людина має право на громадянство.

2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.

КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

…

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

…

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

…

Стаття 106. Президент України:

…

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

…

Стаття 126. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

…

Повноваження судді припиняються у разі:

…

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

…

Стаття 149-1. Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі:

…

3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;

…

Стаття 152.

Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Конституція України у Статті 152 має єдине посилання до поняття «фізичної особи» у контексті «Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що …».

Увесь інший текст Конституції України стосується людей і громадян республіки Україна.

ВИСНОВОК.

Поняття «фізична особа» введено в міжнародній і вітчизняній практиці за аналогією з такими фундаментальними поняттями, як "жива" і "нежива" матерія (природа) для того, щоб визначити цивільні відносини в суспільстві і розділити їх принципово з відносинами групи осіб, або однієї особи, що замінює групу осіб, але з такими ж функціями - юридична особа.

Стаття 28 Цивільного Кодексу України говорить про те, що «фізична особа» може бути і не громадянином, і можливо, навіть, апатридом, але ця особа все одно може і повинна бути учасником господарських відносин відповідно до закону, бо вона Людина, та відповідно до Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 04.11.1950 р., підписаної урядами держав – членів Ради Європи і 17.07.1997 р. Україною (вступило в дію 11.09.1997 р.), має мати права на працю та інші права, що дадуть їй змогу гідного існування.

Правильно: «особи, які не є громадянами» є фізичні особи. Але, це зовсім не означає, що всі фізичні особи - не громадяни. Нашими не достатніми знаннями вміло маніпулюють, стравлюючи на дружні інституції людей, що ображені та шукають правду. Це той випадок, коли пряме твердження зовсім не означає рівність зворотному твердженню. «Фізична особа» ширше поняття, яке в себе включає поняття громадян та осіб без громадянства, апатридів, біженців і нелегалів і мандрівників, транзитерів, деякі категорії злочинців, полонених та ін.. Тому зворотне твердження, або твердження про те, що «фізична особа» є однозначно мігрант чи апатрид, не припустимо.

Якщо Вас назвали фізичними особами, то визначили тільки як різноманітну спільність людей, які проживають на нашій території, але ні як не рабів. Тому, немає нічого образливого в тому, що фізична особа може бути громадянином, або апатридом, або транзитером ...

Деструктивне твердження про те, що всіх громадян прирівняли до апатридів, вкинуте в суспільство фобій, що переростає в тотальну недовіру до всього, що нас оточує, позбавляє нас союзників, породжує переконання безвиході і фатальності. Підтримка такого твердження - один із способів руйнування соціуму і державності. Помилкові твердження і відомості «смутного часу», вміло впроваджені в маси людей і є найпотужнішою зброєю проти народу і його держави. Поширення таких тверджень і відомостей - диверсійна діяльність проти народу і держави.

Навіть, якщо законодавство спотворюється і не відповідає міжнародним принципам ООН та Конституції України, якщо навмисно вкидається неправдива інформація щодо визначень базових юридичних понять, ми не маємо права слідувати фобіям і сіяти їх проміж громадянами. Ми навпаки, повинні зберігати спокій, робити глибокий аналіз помилок і диверсій, терпеливо вести просвітницьку і законотворчу роботу для встановлення справедливості.

ПРАВОВІ СИСТЕМИ

Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).

В такому значенні йдеться про національну правову систему (наприклад, України), субнаціональну (правова система суб'єкта федерації), наднаціональну (правова система ЄС), релігійну (наприклад, канонічна).

Риси правової системи проявляються у різновидах соціальної системи, що: формуються у межах і за межами певних держав, охоплюють соціальні системи різних країн; мають різні ступені розвитку; формуються під впливом об'єктивних історичних унікальних для кожного суспільства чинників, що зумовлюють їх різноманітність; складаються з різнорідних елементів; характеризуються цілісністю; мають відносно стійкий характер у часі; у разі зміни державних форм організації суспільства, зберігають свою сутність та основні якості.

Структуру правової системи становлять:

- суб'єкти права - фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства та ін.), юридичні особи - комерційні і некомерційні організації, держава, соціальні спільності та ін.

- правові норми і принципи.

- правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи.

- правова ідеологія, правосвідомість, правові погляди, правова культура.

- зв'язки між названими елементами, що визначають результат їх взаємодії — законність, правопорядок.

Взаємодія елементів правової системи суспільства дозволяє виділити п'ять підсистем її функціонування: інституційну; нормативну (регулятивну); ідеологічну; функціональну; комунікативну.

За критеріями класифікації правові системи світу поділяються на:

- спільність історичних коренів виникнення та подальший розвиток;

- спільність основного юридичного джерела права;

- єдність у структурі системи і норми права;

- спільність принципів регулювання суспільних відносин;

- єдність юридичної техніки, у тому числі термінології, юридичних категорій, понять, конструкцій.

Правові системи поділяються на сім’ї.

1. РОМАНО-ГЕРМАНСЬКА правова сім'я (КОНТИНЕНТАЛЬНА АБО НОРМАТИВНОГО-АКТУ).

Характерні риси:

- домінування нормативно-правового акта як джерела права (форма);

- поділ системи права на публічне та приватне право;

- диференціація та кодифікація галузей права;

- нормативність права, розгляд норм права як загального правила поведінки, встановленого законодавцем.

До цієї правової сім'ї належать правові системи

- романська група правових систем (Італія, Франція, Іспанія та ін.);

- германська група (Німеччина, Австрія та ін.);

- скандинавська група (Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія, Ісландія);

- латиноамериканська (Аргентина, Бразилія, Чилі, Парагвай, Уругвай та ін.);

- східно-європейська (Росія, Білорусь, Україна).

2. АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА або АНГЛОСАКСОНСЬКА правова сім'я (СИСТЕМА ЗАГАЛЬНОГО ПРАВА або СУДОВО-ПРЕЦЕДЕНТНА).

Ознаки:

- відсутність рецепції римського права;

- суддівський за своєю природою та змістом характер права;

- розвиток загального права юристами-практиками;

- менш абстрактний характер норм, ніж у романо-германському праві;

- виокремлення в англосаксонському праві прецедентного та статутного права;

- непоширеність кодификації.

Правові сім’ї належать правові системи:

- Англії;

- США;

- країн Співдружності нації.

3. РЕЛІГІЙНА правова сім'я.

Характерні риси:

- нерозривний зв'язок з релігією;

- персональний характер дії права;

- часто не визнається принцип формальної рівності прав людини.

Правові системи, що належать до цієї сім'ї:

- ісламське право (Саудівська Аравія, Іран, Лівія, Пакистан, Єгипет, Сирія, Мавританія та ін.);

- канонічне право (Ватикан);

- юдейське право (Ізраїль);

- індуське право (Індія, Бірма, Сінгапур, Малайзія).

4. ТРАДИЦІЙНА (ЗВИЧАЄВА) правова сім'я:

Ознаки:

- домінуюче місце у системі джерел права-звичаїв і традицій, що мають, як правило, неписаний характер;

- юридична доктрина не відіграє суттєвої ролі в юридичному житті даних суспільств;

- законодавство та правовий прецедент не набувають певного значення як джерела права.

До неї належать:

- японське право, далекосхідне право, звичаєве право окремих держав Азії, Океанії, звичаєве племінне право американських індіанців та африканське звичаєве право.

5. СОЦІАЛІСТИЧНА правова сім'я:

До неї відносять національні правові системи сучасних Китаю, Північної Кореї, Куби.

ВІДДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ТА НЕВІДДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ правові системи

ВІДДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ правові системи - різновид правових систем, у яких право існує як відокремлене, відносно самостійне явище по відношенню до релігії, моралі, звичаю, політики, ідеології.

Ці правові системи утворюють дві сім'ї:

- сім'ю романо-германського (континентального) права;

- сім'ю загального (прецедентного) права.

НЕВІДДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ правові системи - різновид правових систем, в яких існує нерозривний зв'язок права з іншими регуляторами і цінностями. Вони об'єднуються в наступні правові сім'ї: релігійна правова сім'я; традиційна правова сім'я; далекосхідна правова сім'я.

КОНТИНЕНТАЛЬНЕ - РОМАНО-ГЕРМАНСЬКЕ ПРАВО

КОНТИНЕНТАЛЬНА, АБО РОМАНО-ГЕРМАНСЬКА, система є результатом творчого розвитку римського приватного права європейськими вченими, головним чином в університетах, з урахуванням вчення про християнську мораль.

https://pidruchniki.com/1382032846600/pravo/kontinentalna_sistema_prava

Романо-германська (континентальна) правова сім'я – це сукупність національних правових систем держав, які мають загальні риси, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права та його пристосування до нових національних умов, (характерною рисою якої є домінування нормативно-правового акту (закону) як форми (джерела) права).

http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-1282/

Римське право, зокрема модернізоване, прямо не застосовується в жодній країні.

Однак основні поняття та інститути континентального цивільного права є римськими, розроблені римськими юристами ще дві тисячі років тому.

Для континентального права характерний поділ права на приватне і публічне, в основі якого лежать різні інтереси, яким слугують приватне і публічне право.

Приватне (цивільне) право слугує інтересам окремих осіб, які рівні між собою в правах.

Публічне право слугує інтересам цілого суспільства і його основного представника - держави.

Система цивільного права романської групи (Кодексу Наполеона) вважалась запозиченою з Інституцій, найбільш простого підручника з римського права, який становить частину Кодифікації Юстиніана (Corpus Juris Civilis).

Ця система, яку називають інституційною, передбачає групування цивільно-правових норм за трьома розділами:

1) особи (тобто суб'єкти права);

2) речі (об'єкти права) і відповідно речові права;

3) позови і відповідні позовам зобов'язання.

В результаті модифікації з цієї системи були вилучені норми цивільного процесу і з'явилися загальні положення та інші розділи.

Система германської групи ґрунтується на Дигестах (Пандекти) Кодифікації Юстиніана (і тому отримала назву - пандектна) і передбачає поділ норм матеріального і процесуального приватного права.

Всі матеріальні норми поділяються на норми Загальної та Особливої частин.

Загальна частина включає норми, які стосуються будь-яких інститутів цивільного права і включає загальні положення, норми про суб'єкти права, об'єкти прав і самі права, зокрема про здійснення і захист останніх.

Зміст Особливої частини становлять норми окремих інститутів - речового, зобов'язального, сімейного та спадкового права.

В результаті модернізації і зближення пандектної та інституційної систем в сучасних умовах не можна говорити про них як самостійні системи. Вони становлять лише дві основні підсистеми єдиного континентального права, що логічно в умовах розвитку європейської інтеграції.

Країни континентальної Європи запозичили римське право, в результаті чого в Європі до XII століття сформувалася романо-германська правова сім’я (континентальне право) і набула великого поширення в численних неєвропейських державах. Історичні корені цієї правової сім'ї належать до права римського впливу (І ст. до н. є. - V ст. н. є.). До зони континентального права входять правові системи таких країн, як Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Люксембург, Іспанія, Швейцарія, Португалія, Австрія, Угорщина, а також латиноамериканське, скандинавське право та право Японії.

Подібними до цієї сім'ї за техніко-конструктивним особливостями є правові системи України, Росії, Болгарії та деякі інші, хоча існує точка зору, що останні відокремлюються в самостійну слов'янську (західнослов'янську) групу.

До особливостей національних правових систем країн, що входять до романо-германської правової сім’ї, належить:

- кодифікований характер права;

- поділ системи права на галузі;

- диференціація права на публічне та приватне;

- нормативність права (основним джерелом права виступає нормативно-правовий акт).

Джерелами права романо-германської правової системи є закони, звичаї, судова та адміністративна практика, а також правові доктрини.

Найвищу юридичну силу мають норми, що закріплені у конституціях країн романо-германської правової сім’ї.

Серед джерел права звичай відіграє другорядну роль, виступає доповненням до закону.

Система права романо-германської сім’ї складається із двох підсистем: публічне право та приватне право.

Публічне право є сукупністю правових норм, що регулюють відносини у сфері публічного (загальнодержавного) інтересу громадян держави (до галузей підсистеми публічного права належать, наприклад, конституційне, кримінальне, фінансове, міжнародне публічне право).

Приватне право – це сукупність правових норм, що регулюють інтереси громадян у сфері приватного інтересу (до галузей підсистеми приватного права, наприклад, належать, цивільне, сімейне, міжнародне приватне право).

Романо-германська правова система (або континентальна) відома ще як система кодифікованого права, тому що її характерною рисою є високий рівень узагальнення та систематизації національного законодавства – наявність великої кількості кодексів.

Основним джерелом права континентальної системи є кодекс - систематичний збір взаємопов’язаних статей, упорядкований за предметом у певному порядку, в якому пояснюються основні юридичні принципи, заборони, свободи і т. д.

На відміну від збірника законів або каталогів прецедентного права, у кодексі викладаються загальні принципи, що виступають як самостійні правові норми.

Ще однією особливістю романо-германського права є галузевий характер, тобто розподіл норм права на окремі галузі.

Для більшості країн цієї сім'ї характерна наявність писаної конституції, норми якої мають найвищу юридичну силу в державі.

МОРСЬКЕ ПРАВО

Морське право (міжнародне морське право) - підгалузь міжнародного приватного права, яка регулює майнові відносини, ускладнені іноземним елементом, що виникають у процесі міжнародного економічного обороту та пов'язані з використанням моря.

Морське право слід відрізняти від міжнародного морського публічного права, яке регламентує відносини між державами з питань використання світового океану.

Слід зазначити, що коли говорять про міжнародне морське право рабовласницького і феодального суспільств і навіть періоду переходу до капіталізму, вживання цього терміна не пов'язано з позначенням галузі міжнародного права, а позначає окремі норми морського права, що належать в ті часи в основному до системи внутрішнього права, сферою правового регулювання яких виступали насамперед майнові відносини приватно-правового характеру - своєрідні «кодекси», які мали тоді використання: «Basilica», «Consolato del Mare», «Закони Вісбі», «Кодекс Ганзи», «Олеронські згортки (сувої)» та інш.

Вони не були джерелами міжнародного права, тому що не містили в собі ні звичайні, ні кодифіковані норми, а тільки звичаї - правила поведінки, діяли як «несанкціоновані якою-небудь суверенною владою».

У період XIV-XVII сторіч починає формуватися принцип свободи відкритого моря.

Розгорнута аргументація на користь свободи відкритого моря була дана в праці фундатора науки міжнародного права голландського мислителя і юриста Гуго Гроція «Mare Liberum» ("Свобода морів або право, що належить Голландії, брати участь у торгівлі в Ост-Індії ").

Вже в другій половині XVII сторіччя англійський юрист А. Джентілі включав до складу території держави не тільки суходіл, але і прилягаюче море, що він називав територіальними водами.

Визначення принципу свободи відкритого моря, у який було включене і положення про право мирного проходу через нього іноземних суден, дав П. Фрейтас.

При аналізі процесу становлення міжнародно-правових норм, що регулювали режим морських просторів і різноманітні види діяльності держав з використання Світового океану з кінця XVIII століття до середини XX століття, можна приходити до висновку, що це були в основному норми звичаєвого права, частина з яких була закріплена в угодах, укладених державами на двосторонній основі. Перша спроба кодифікації норм, що належать до правового режиму територіальних вод, почата 1930 року під егідою Ліги Націй, успіхом не увінчалася. Її результатом став лише проект конвенції, підготовлений для розгляду в майбутньому.

В умовах науково-технічної революції держави приступили до розвідки і розробки природних ресурсів дна морів, океанів за межами континентального шельфу.

Організація Об'єднаних Націй із самого початку своєї діяльності приступила до кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного морського права.

Це дало можливість провести в 1958 році в Женеві І Конференцію ООН з морського права, у роботі якої взяли участь 86 держав, включаючи 49, що розвиваються.

У результаті роботи І конференції ООН були прийняті конвенції:

1) про відкрите море;

2) про територіальне море і зону, що прилягає;

3) про континентальний шельф і

4) про рибальство й охорону живих ресурсів відкритого моря.

Крім того, І Конференція ООН з морського права прийняла Факультативний протокол про обов'язкову процедуру вирішення спорів і 5 резолюцій, включаючи резолюцію про скликання II Конференції ООН з морського права.

Мета II Конференції ООН з морського права, скликаної в Женеві 1960 року, полягала в розробці міжнародно-правових норм із питань, не вирішених на І конференції.

Усі ці фактори викликали необхідність активізації співробітництва держав у їхньому подоланні і знайшли свій прояв насамперед у кодифікаційних роботах, що торкнулися окремих інститутів морського права:

- безпека мореплавання й охорони людського життя на морі;

- захист і збереження морського середовища, включаючи забруднення моря із суден і боротьбу з забрудненням;

- режим рибальства й охорони живих морських ресурсів; режим морських портів і іноземних суден у них;

- режим транзитної торгівлі внутрішньоконтинентальних держав;

- часткову демілітаризацію морських просторів і т. д.

Результатом цієї роботи стала поява таких міжнародно-правових актів, як

Конвенції з охорони людського життя на морі 1960 і 1974 років;

Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі 1972 року;

Конвенція з пошуку і рятування на морі 1979 року;

Конвенція про втручання у відкритому морі у разі аварій, що призводять до забруднення нафтою 1969 року;

Конвенція про запобігання забруднення моря викиданням відходів та інших матеріалів 1972 року;

Конвенція про запобігання забруднення суднами 1973 року;

Конвенція про запобігання забруднення моря із джерел на суходолі 1974 року;

Конвенція про збереження атлантичних тунців 1966 року;

Конвенція про порядок ведення промислових операцій в Північній Атлантиці 1967 року;

Конвенція про збереження антарктичних тюленів 1972 року;

Конвенція про транзитну торгівлю внутрішньоконтинентальних держав 1965 року

та ін.

Відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН 2750 С (XXV) від 17 грудня 1970 року і 3067 (XXVIII) від 16 листопада 1973 року, була скликана III Конференція ООН з морського права.

Конференція, що проходила з 1973 по 1982 рік, стала найважливішим етапом кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного морського права. Усього було проведено 11 сесій, причому, починаючи з 7-й сесії, кожна з них мала додаткові («відновлені») частини сесій. У роботі Конференції брали участь делегації 164 держав. Крім того, як запрошені в її роботі брали участь й інші суб'єкти міжнародних відносин - 12 спеціалізованих установ ООН, 19 міжурядових організацій і ряд неурядових організацій.

У перший день закінчення роботи конференції Конвенцію підписали 119 делегацій, що представляли 117 держав, Острови Кука (самоврядна асоційована держава) і Рада Організації Об'єднаних Націй по Намібії. У цей же день Конвенцію підписала й делегація України.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛІВ ПРАВОВИХ СИСТЕМ

Оскільки Україна є правонаступницею Української РСР бувшого Радянського Союзу, і в 1991 році прийняла для себе у використання правові ознаки і структуру СРСР, то вона при наймі спочатку взяла у використання римсько-германське – КОНТИНЕНТАЛЬНЕ право східного зразка з соціалістичним нахилом.

Беззаперечно, чистої моделі Континентального – римсько-германського права не існує. Усі країни, що його використовують, мають національні особливості - історичні коріння ЗВИЧАЄВОЇ (традиційної) правової сім’ї. Законотворення останніх 30-ти років нашої країни це підтверджує.

Більш того, результатом монопольного управління олігархатом виборчою системою і законотворчою діяльністю країни через політичні прокладки суспільства, законотворчий процес набув жахливих форм і результатів: соціалістичний нахил зменшився; прийнятий капіталістичний – досяг своїх спотворених форм; закони і нормативні акти не відповідають Конституції і ратифікованому нашою країною міжнародному праву (договорам і резолюціям ООН).

Результат: безправ’я; відкритий грабунок ресурсів, активів держави і громадян; диверсійна діяльність олігархату сусідніх держав на нашій території; знищення економіки і галузей безпеки громадян; відкрита військова агресія і захват територій нашої держави; знищення суб’єктності держави на міжнародній арені; геноцид нації.

Структури управління державою, захоплені посередниками і найманцями олігархату, безперешкодно, безпринципно та безнаказанно грабують країну і народ, розчищаючи найбільший в Європі і найбагатший у світі будівельний майданчик з мінімальною кількістю висококваліфікованих рабів.

Жалітися на те, що «пірати Морського права захопили владу», у дійсному контексті подій, з моєї точки зору, не коректно з наступних причин.

Не коректно посилатися на майнові відносини приватно-правового характеру - своєрідні «кодекси» початку минулого тисячоліття, які відносилися виключно до порядку використання зон впливу різних країн на морі. Часи флібустьєрів минули і відійшли в історію. Піратські вилазки Сомалі та інших держав Океанії, - тепер вже порушники великого списку міжнародних конвенцій, підписаних під егідою ООН, більшістю країн світу. Ці Конвенції сукупно називаються «Міжнародне морське право».

Наше законодавство ні до піратських відносин минулого і теперішнього, ні до законів використання прибережних зон моря, та зон впливу на морі початку минулого тисячоліття, ні до Конвенцій морського права не має ніякого відношення. Підміна понять і спотворення розуміння істинної ситуації сучасності, не допоможуть нам у розумінні причин та способів їх подолання.

Щодо сучасного «Міжнародного морського права», то воно є результатом титанічної роботи і великих взаємних поступок держав і їх народів задля забезпечення миру в акваторіях морів і океанів нашої Землі.

При тлумаченні причин спотворення і використання міжнародного права та наших внутрішніх законів на суші і прибережній зоні української території, вважаю: використання і посилання на гірші приклади минулих тисячоліть і кращі приклади сучасного використання правових норм на морі - недоречним.

Часом, при розгляді питань розвитку територіальних громад України, ми чуємо гасла легалізації і організації громад на принципах об’єднання представників виключно української національності та ще й на принципах козацтва.

Такі пропозиції, мабуть, з’явились із думок про те, що у істинних представників титульної нації українців запроданців бути не може, і тоді ця норма виключить зловживання владою та корупцію. Вибачте, але нажаль, вся історія людства усіх націй без виключення, в т.ч. і українців, - це історія зрадництва, грабунку, насилля та братовбивства у боротьбі за владу та багатства.

Жах перед перспективою втрати національної ідентичності українського народу в результаті асиміляції – не повід для узурпації влади на землі, де на протязі століть, якщо не тисячоліть народилося і живе вже багато поколінь громадян України інших національностей, або перехресних браків різних національностей.

Мудра спільна політика співжиття добросусідства, спільного творення та переваги рівноправного колективного управління громадою, запорука збереження та асиміляції у сторону української ідентичності.

Ніхто, мабуть, не стане сперечатись проти застосування в нашому житті елементів ЗВИЧАЄВОГО (традиційного) правова, в т.ч. і козацького. Перше, що потрібно було б зробити, - провести аналіз на можливість його застосування. А взагалі то, потрібно було б створити дзеркальне існуючому офіційному законодавству – критичне законодавство, де норми законів, що йдуть у супереч праву і Конституції, спотворюють дійсність і є злочинними, за організовують діяльність соціуму, просто зайві і недоречні, повторюють вже існуючі норми і т.д., розфарбовувались би фахівцями юриспруденції у яскраві кольори з посиланням на ґрунтовні пояснення до їх тексту. З радістю приймемо таку пропозицію для сторінок нашого сайту. Може, багато норм цього права постаріли, пережили себе і застосовані бути не можуть. Може, з погляду на те, що ми визнаємо пріоритети міжнародного Континентального права, від деяких норм звичаєвого права вже доцільно відмовитись? Може, у своєму цивілізаційному розвитку ми вже переросли деякі норми? Відповіді на ці і схожі питання можна отримати тільки колегіально на колі громади і в межах її компетенції. Чим більше обізнана громада, - тим більш життєздатним буде результат. Чим більше коло, – тим більша компетенція. Але, кожна сама маленька громада – має право власного вибору.

Сучасні технології дозволяють такі віче чи референдуми проводити у постійному режимі електронного опитування і голосування. Для прийняття таких рішень ми створюємо «Систему прийняття оперативних рішень територіальних громад України» (СИСТЕМА).

ПРОШУ. Не приймайте на віру і до застосування просто красиві фрази і словосполучення, тим паче, якщо вони несуть негатив. Піддавайте усе перевірці і аналізу. Шукайте тих, кому й для чого спотворення потрібні. Навіть тоді, коли є спотворення, ставте власні пріоритеті у визначеннях і дотримуйтесь їх у повсякденному житті, допомагайте іншим людям визначити істину. Будьте вище усіх негараздів. Не піддавайтесь фобіям, тим більш - тотального характеру. Ставте цілі громади і власні цілі на перший план і досягайте їх. Станьте у позицію власників свого життя і творців майбутнього, а не ображених чиєюсь там волею. Ви - Люди і Громадяни своєї країни.

В результаті прийняття колегіальних зважених рішень застосування Континентального, Звичаєвого та Міжнародного морського права, коригування законів за допомогою СИСТЕМИ, зміни періодичної партійної виборчої системи на неперервну електронну рейтингову систему на посади державного управління у відповідності до штатного розкладу, посадових інструкцій та кваліфікаційних переліків, ми зможемо еволюційним шляхом без революцій і потрясінь виконати статтю 5 Конституції України повністю:

«Стаття 5. Україна є республікою.

Ніхто не може узурпувати державну владу».

З повагою,

Голова правління

СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» В.Г. Петроченков

ЛИСТ ДО НЕБАЙДУЖИХ

28. лют. 2019, Немає коментарів

Ми дійсно знаходимось на рідній землі, але суцільно ворожій до НЕБАЙДУЖИХ території, і з гіркотою констатуємо факти, що без зупинку нам повторюють ЗМІ:

- влада захоплена відкритими, прихованими ворогами та запроданцями;

- чиновники і силові структури за умов сформованої нерівності забезпечення з простим людом, прислуговуються владі, їх рідні та близькі їдять з цього столу і мовчать;

- учасники торгівлі ніколи не переймались думками про народ, вони просто рвуть від життя, що можуть, або просто існують;

- одна частина працівників освіти і медицини теж просто існує у середі, де друга частина годується мовчазним і відкритим вимаганням від тих хто не встав на ноги і тих, хто впав, та їх сімей додаткового підношення для власного гідного виживання;

- соціальні робітники продались за копійки і у змові із владою обкрадають найбільш незахищених;

- олігархат просто відкрито віджимає і краде по крупному, за малесеньку долю від вкраденого згодовує подачки найбільш незахищеним верствам населення у обмін на собачу вірність;

- молоде покоління намагається відмежуватись від дійсності виходячи у світ ІТ-технологій з метою отримати хоч якусь незалежність і в соціальні процеси намагається не втручатись;

- пенсіонери відчувають кінець безцільного шляху життя і вже безпринципно готові покращити поточне існування за буд-які подачки;

- поліцейська і судова братія годується з руки правлячого класу, тому його і обслуговує, не забуваючи очолити злочинні угрупування;

- військові поділяються на 2 типи: один знає, що якщо не вони, то ніхто не захистить, а це буде страшно для них самих, коли війна підступить до їх оселі; другий - ще не народившись вже чекає ситої пенсії;

- ЗМІ виконують заказ на наповнення шумом простору, знищення вільного часу громадян – обмеження свободи без рішення на те суду; займається пропагандою цькування один на одного і на інших за ідеї правлячого класу;

- політики, їх близькі і рідні - маніпулятори свідомістю, як паразитуюча маса безпринципних істот, що не гребують будь-якими способами знищення і створення народу свідомих, але не здібних до аналітики слабких розумом - рабів;

- духовенство – історична настройка рабо володільців вільного поселення слабких духом і шукаючих опори, пронизуюча усі прошарки суспільства, як метастази.

Усі зайняті своїм виживанням, тільки по різному обкрадаючи і обтираючи ноги один об одного. Нікому до суспільства в цілому і прийдешніх поколінь нема справи, аби це не зачіпало його сферу виживання.

Серед цієї суцільної маси «болота» є маленька кількість розрізнених людей, яким небайдужа наша земля, чистота відношень, майбутнє здорового суспільства.

У цих НЕБАЙДУЖИХ є мета – жити у здоровому суспільстві.

Є два шляхи втілення мети.

1. Кинутися в атаку на масу «болота», в якій ви плаваєте, захлинутись і втопитись.

2. Змінити середу плавання, яка збільшить вашу концентрацію НЕБАЙДУЖИХ до такого стану, коли породження «болота» стане неможливим.

Перший шлях – революційний.

Другий – еволюційний.

Аналізуючи нашу з Вами поведінку на шляху до здорового суспільства - народовладдя, я бачу, що Вас, мої дорогі НЕПБАЙДУЖІ, на стільки достала ситуація, що Ви одразу намагаєтесь використовувати обидва шляхи.

З моєї точки зору, це не правильно, бо Ви розтрачуєте себе холостою роботою, що поглинається «болотом», наражаєтесь на пряме протистояння «болота» і знов розтрачуєте дарма свої сили і час - життя.

Є такий тактичний прийом боротьби – просочування. Це другий – еволюційний шлях.

Тільки здається, що революції придатні на швидкі перетворення суспільства, а насправді – це омана. Вони несуть руйнування матеріального надбання (енергії поколінь) нації, соціального устрою, психологічного стану громадян і породжують зустрічну хвилю руйнувань.

Цей процес зміни напряму незатухаючих коливань суспільного збурення між двома крайніми точками може бути зупинений тільки еволюційним шляхом перетворень, які насправді більш швидкі та ефективні при ланцюговій реакції перетворень (аналог бактеріального росту). Хвиля революційних потрясінь відбиваючись йде у зворотному напрямку, змінюючи переможених на переможців, поглинаючи усі здобутки соціуму на своєму шляху. І тільки еволюція свідомості змінює середу, перетворює хвилі цунамі у дрібні брижі над морем.

Саме тому, маючи за плечима наших друзів багаторічний безрезультатний і навіть шкідливий з точки зору вектору просування до мети досвід, абсолютно чітко усвідомлюючи, що ми у абсолютній меншості і не маємо шансу на перемогу у відкритому протистоянні, ми вибрали другий спосіб - еволюційних перетворень. Ми вибрали шлях творення нової середи без політичної тріскотні, революцій і потрясінь.

Саме тому, ми прибрали із нашої практики все, що непродуктивно витрачає наш час і енергію, визиває до зустрічних агресивних дій:

- історичні опуси і вислови жалості до себе;

- марнотратні звернення і переписки;

- зібрання під кабінетами тих, хто повинен нам прислуговувати;

- напади на владу і «болото»;

- сварки з «болотом» і один з одним.

Ми залишили тільки продуктивну частину дій, що допоможе дати економічну свободу http://st-nk.mozello.com/, породити більше НЕБАЙДУЖИХ і впровадити Систему прийняття оперативних рішень територіальних громад України http://system.mozello.com/.

Озираючись на написане, можна подумати, що все надто запущене і безвихідне. Але, це далеко не так.

Ми просто, піддались почуттям і згустили фарби. А потрібен «Марш ентузіастів».

Таким маршем є наша Програма «МЕРЕЖА» і її Електронна платформа внутрішніх розрахунків кооперації – ПЛАТФОРМА.

Віримо, що є і ті, кому це також потрібно – це наші громадяни, їх територіальні громади, аграрії, виробники, уповноважені особи міських, селищних та сільських рад, які разом з НЕБАЙДУЖИМИ мріють про здорове суспільство і світле майбутнє для прийдешніх поколінь.

Для них ми підготували Пропозиції участі у НАРОДНІЙ КООПЕРАЦІЇ до:

- діаспори;

- кредитних спілок;

- учасників кооперативного руху;

- аграріїв;

- територіальних громад;

- МІСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ ТА СІЛЬСЬКИХ РАД.

Приєднуйтесь до НЕБАЙДУЖИХ http://st-nk.mozello.com/pridnannja/.

З повагою,

голова правління СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

Валентин Петроченков.

28.02.2019 р.

ПЕРЕЗАГРУЗКА

7. жов. 2018, Немає коментарів

Робимо перезагрузку. Беремо курс на впровадження Електронної платформи внутрішніх розрахунків НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ у співпраці із аграріями, територіальними громадами, міськими, селищними та сільськими радами. Створюємо МЕРЕЖУ адресних поставок продукції першого вжитку для членів кооперації. Створюємо фонди розвитку і соціального забезпечення територіальних громад знизу вверх, як основи самозабезпечення і самоврядування. Тільки за економічною свободою ми здобудемо всі інші свободи, притаманні Людині і Громадянину.

В.Г. Петроченков

Сайт створено з Mozello - найзручнішим онлайн конструктором сайтів.

Уважаемый Дмитрий Александрович.

Свіжі статті