ПРОЕКТНА ПРОПОЗИЦІЯ для грантового фінансування ПЛАТФОРМИ
Впровадження соціального Проекту
«Обґрунтування структури Електронної платформи внутрішніх
розрахунків
членів Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»
ЗМІСТ
2. Формальна логіка
– аналітика правових засад народу України
3. Стратегічна
комплексна мета
4. Шлях соціальних перетворень
6. Законодавче
забезпечення кооперації
7. Тези програм народної кооперації
8. ПЛАТФОРМА
8.1. Основні задачі
ПЛАТФОРМИ
8.2. Як працює ПЛАТФОРМА
8.3. Економічні
показники МЕРЕЖІ і ПЛАТФОРМИ
8.4. Терміни
8.5. Об’єм
фінансування
9. Висновки
16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР була прийнята «Декларація про державний
суверенітет України».
Основні
положення - витяги з Декларації, що стосуються цього Проекту наступні.
Українська
РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі
здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення.
Українська
РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу.
Будь-які насильницькі дії проти національної державності
України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угруповань чи
окремих осіб переслідуються за законом.
II. НАРОДОВЛАДДЯ
Громадяни
Республіки всіх національностей становлять народ України.
Народ України є єдиним джерелом державної влади в
Республіці.
Повновладдя народу України реалізується на основі
Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів,
обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР.
Від імені
всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська
організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені
всього народу України.
VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ
Українська
РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.
Народ України має виключне право на володіння,
користування і розпорядження національним багатством України.
Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші
природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні
ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони,
весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території
України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і
використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її
громадян.
Українська
РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в
загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена
завдяки зусиллям народу Республіки.
VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
Українська
РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території
Республіки та порядок використання природних ресурсів.
….
Українська РСР дбає про екологічну безпеку
громадян, про генофонд народу, його молодого покоління.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української РСР було прийнято «Акт проголошення незалежності України» та створено самостійну українську державу - Україну.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення
незалежності України. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення
незалежності України?» Із 31 891 742 (84,18 % громадян України)
правоздатного населення - учасників референдуму
28 804 071 (90,32 % громадян) проголосувало «За».
28 червня 1996 року на п'ятій сесії Верховної Ради України була прийнята Конституція України.
Основні
положення - витяги з Конституції України,
що стосуються цього Проекту наступні.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 1.
Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2.
Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є
унітарною державою.
Територія
України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і
гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною
цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою
діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним
обов'язком держави.
…
Стаття 5.
Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є
народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та
органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні
належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або
посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,
виконавчу та судову.
Органи
законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у
встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве
самоврядування.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип
верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і
свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України
гарантується.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні
та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні
ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є
об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського
народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний
громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу
відповідно до закону.
Власність
зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і
суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права
власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14. Земля є основним національним багатством,
що перебуває під особливою охороною держави.
Право
власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується
громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 15.
Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та
ідеологічної багатоманітності.
Жодна ідеологія не може визнаватися державою як
обов'язкова.
Цензура
заборонена.
Держава
гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами
України.
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і
підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є
обов'язком держави.
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної
цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою
всього Українського народу.
…
Стаття 19.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не
може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
…
Розділ II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І
ГРОМАДЯНИНА
Стаття 21.
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є
невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина,
закріплені цією Конституцією, не є
вичерпними.
Конституційні
права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних
законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Ніхто не
може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя
людини.
Кожен має
право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від
протиправних посягань.
…
Стаття 29.
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
…
Стаття 30.
Кожному гарантується недоторканність житла.
…
Стаття 68.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів
України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Розділ III. ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори,
референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Розділ IV. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні
є парламент - Верховна Рада України.
Стаття 82.
Верховна Рада України працює сесійно.
…
Стаття 93.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові
України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Розділ V. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Стаття 102.
Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Президент
України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України,
додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 103.
Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного
і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
…
Розділ VI. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ІНШІ ОРГАНИ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Стаття 113.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет
Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою
України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах,
передбачених цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Розділ VIII. ПРАВОСУДДЯ
Стаття 124.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими
особами не допускаються.
Юрисдикція
судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне
обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші
справи.
Законом може
бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя
через присяжних.
Україна може
визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених
Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
Стаття 125. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Розділ IX. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ
Стаття 132.
Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності
державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні
державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з
урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і
демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
Розділ XI. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом
територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську
громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання
місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості
здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються
окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною
громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування: сільські, селищні,
міські ради та їх виконавчі органи.
Органами
місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних
громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання
організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Сільські,
селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати
будинкові, вуличні, квартальні та інші органи
самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції,
фінансів, майна.
Стаття 141.
До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять
депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на
основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного
голосування. Строк повноважень
сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на
чергових виборах, становить п’ять років. Припинення повноважень сільської,
селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень
депутатів відповідної ради.
Територіальні
громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом
таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який
очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на
чергових виборах, становить п’ять років.
…
Голова
районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють
виконавчий апарат ради.
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого
самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші
кошти, земля, природні ресурси, що є у
власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також
об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних
рад.
Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть
об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних
проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств,
організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів
місцевого самоврядування, фінансово
підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що
виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста
безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування
управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного
розвитку і контролюють їх виконання; затверджують
бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх
виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів
та реалізацію їх результатів; утворюють,
реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і
установи, а також здійснюють контроль за
їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом
до їхньої компетенції.
…
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними
повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам
виконавчої влади.
Стаття 144.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом,
приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Розділ XII. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Стаття 147.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції
України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших
актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші
повноваження відповідно до цієї Конституції.
Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.
2. ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА – АНАЛІТИКА ПРАВОВИХ ЗАСАД НАРОДУ УКРАЇНИ
З наведених у Правовій преамбулі витягів можна зробити другу похідну цільової функції «Здійснення влади народом України безпосередньо», або – «НАРОДОВЛАДДЯ».
Ця похідна з первинних витягів - первинних правових документів суверенної
національної держави унітарної незалежної Республіки України із скороченням до
конспекту, має наступні положення:
- Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека
визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 КУ);
- права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави (ст. 3 КУ);
- держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 КУ);
- утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком
держави (ст. 3 КУ);
- народ України є єдиним джерелом державної влади, який здійснює владу
безпосередньо і через органи місцевого самоврядування (ст. 5 КУ);
- право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові (ст. 5 КУ);
- ніхто не
може узурпувати державну владу, заборонена узурпація влади державою, її
органами самоврядування та посадовими особами (ст. 5 КУ);
- народ має виключне право на володіння, користування і розпорядження
національним багатством України (розд. VI Д);
- усі ресурси на території Республіки України є власністю її народу (розд.
VI Д);
- народ має право на частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в
загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена
завдяки зусиллям народу Республіки у колишній (розд. VI Д);
- земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою
охороною держави (ст. 14 КУ);
- кожна
людина має невід'ємне право на життя (ст. 27 КУ);
- при
прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається
звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 КУ);
- права і
свободи людини і громадянина не є вичерпними (ст. 22 КУ);
- власність
зобов'язує, не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ст. 13
КУ);
- держава
забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання,
соціальну спрямованість економіки (ст. 13 КУ);
- жодна
ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова (ст. 15 КУ);
- держава опікується про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу,
його молодого покоління (розд. VI Д);
- захист
суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної
та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього
Українського народу (ст. 17 КУ);
- народне волевиявлення здійснюється через вибори,
референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 КУ);
- державна
влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та
судову (ст. 6 КУ);
- в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування
(ст. 7 КУ);
- в Україні визнається і діє принцип верховенства права
(ст. 8 КУ);
-
Конституція України має найвищу юридичну силу (ст. 8 КУ);
- норми
Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8 КУ);
- право
законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України,
народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (ст. 93 КУ);
- від імені
Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи
місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (ст. 13 КУ);
- єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент
- Верховна Рада України, що працює сесійно
(ст. 75, 82 КУ);
- Президент
України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання
Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, обирається громадянами
України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного
голосування строком на п'ять років (ст. 102, 103 КУ);
- Кабінет
Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України і
Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у
межах, передбачених Конституцією (ст. 113 КУ);
- правосуддя
в Україні здійснюють виключно суди (ст. 124 КУ);
- делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими
особами не допускаються (ст. 124 КУ);
- народ безпосередньо
бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (ст. 124 КУ);
- судоустрій
в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і
визначається законом (ст. 125 КУ);
- територіальний
устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної
території, поєднання централізації і децентралізації (ст. 132 КУ);
- систему
адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка
Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села (ст. 133 КУ);
- місцеве самоврядування є правом
територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську
громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання
місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 КУ);
- місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так
і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та
їх виконавчі органи (ст. 140 КУ);
- до складу
сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які
обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального,
рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 141 КУ);
- строк повноважень сільської, селищної,
міської, районної, обласної ради, голови, становить п’ять років (ст. 141 КУ);
- матеріальною і фінансовою основою місцевого
самоврядування є рухоме і нерухоме майно,
доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст,
районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в
управлінні районних і обласних рад (ст. 142 КУ);
- територіальні громади сіл, селищ і міст можуть
об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних
проектів або для спільного фінансування (утримання) (ст. 142 КУ);
- держава бере участь у формуванні доходів
бюджетів місцевого самоврядування (ст. 142 КУ);
- територіальні громади села, селища, міста
безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування
управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного
розвитку і контролюють їх виконання; затверджують
бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх
виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих
референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства,
організації і установи, а також здійснюють
контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення,
віднесені законом до їхньої компетенції (ст. 143 КУ);
- органи місцевого самоврядування з питань здійснення
ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам
виконавчої влади (ст. 143 КУ);
- органи місцевого
самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які
є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 КУ);
- діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків (ст. 147 КУ).
Майже 30
років існування незалежної країни є свідоцтвом системного порушення перелічених
прав і свобод Людини і Громадянина Республіки України.
ЧОМУ?
У положеннях Конституції України закладені корінні протиріччя, що дозволили узурпувати владу політичними партіями – найманцями олігархату, їх поплічникам – корумпованим представникам Рад та державним службовцям.
ЯКІ
ПРОТИРІЧЧЯ? ОСОБИСТА ДУМКА.
1. Народ
України є єдиним джерелом державної влади, який здійснює владу безпосередньо і
через органи місцевого самоврядування (ст. 5 КУ);
Право
визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові (ст. 5 КУ).
Механізм
здійснення влади через органи місцевого самоврядування розписаний у Конституції
і Законах України, а здійснення влади безпосередньо – ні.
В той же
час:
Право
законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України,
народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (ст. 93 КУ).
Абсурдним
виглядає право на владу і зміну конституційного ладу без права законодавчої
ініціативи. – Чи не так?
2. Народне
волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої
демократії (ст. 69 КУ).
Механізм –
законодавче забезпечення проведення референдумів відсутнє. Референдуми не
проводяться. Механізм запропонованих референдумів у формі традиційного
голосування не відповідає потребам сучасності – безпеки від спотворення
результатів, безперервності дій, кількості наповнення, цільовій аудиторії
адміністративно-територіального поділу, соціальної та професійної
спрямованості. Потрібна Система прийняття оперативних рішень територіальних
громад України від первинного
рівня до об’єднання на районному, обласному і республіканському рівнях.
3. Права і
свободи людини і громадянина не є вичерпними (ст. 22 КУ), але переслідуються, бо не
застосовуються покарання за такі переслідування.
4. Народ
безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (ст. 124 КУ).
Насправді,
інститут присяжних законодавством не введений в обсязі, що відповідає вимогам захисту
громадян, судова влада узурпована корумпованими суддями, пов’язаними із
організованою злочинністю охоронних органів, політиків і їх замовників
по-крупному - олігархічних кланів. Не набула створення і розвитку безпосередня судова влада первинних суб’єктів
- територіальних громад. Відсутній контроль судової гілки влади зі сторони
територіальних громад.
5. Місцеве
самоврядування є правом територіальної громади, здійснюється як безпосередньо, так і через органи місцевого
самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (смисл ст.
140 КУ) шляхом таємного голосування із строком повноважень п’ять років (смисл ст.
141 КУ) на матеріальній і фінансовій основі місцевого самоврядування - майна,
доходів місцевих бюджетів, інших коштів, землі, природних ресурсів, об'єктів
спільної власності за участю держави у формуванні бюджетів місцевого самоврядування (смисл ст.
142 КУ);
Територіальні
громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи
місцевого самоврядування управляють майном, затверджують програми, бюджети, забезпечують
проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють,
реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і
установи, здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання
місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (смисл ст. 143 КУ).
Одночасно:
Органи
місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів
виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (ст. 143
КУ).
Органи
місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають
рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 КУ).
Театр
абсурдів:
З однієї
сторони, місцеве самоврядування є правом територіальної громади, яка його
утворює і ним ніби то керує, приймаючи будь-які компетентні рішення на своїй
території, з другої сторони – ці органи місцевого самоврядування підконтрольні
органам виконавчої влади. Народ – громадяни, об’єднані у територіальні громади,
мають повну і найвищу владу на своїй території, створюють органи місцевого
самоврядування, якими керують ще якісь органи виконавчої влади. Так хто в хаті
хазяїн? Народ, чи виконавча влада?
Більш того:
Законом України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року
вводяться органи самоорганізації населення - представницькі органи, що
створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села,
селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом,
існування яких дозволяється радами, ними контролюються і ліквідуються. Зауважте:
не територіальними громадами, а радами. Ради, що повинні утворюватись територіальними
громадами, ними контролюватись і керуватись, самі для себе дозволяють створити
контролюючі органи і мати право їх знищити. – Інакше, як «ігрищами на свіжому
повітрі» це назвати тяжко.
Між
територіальними громадами і управлінням органами місцевого самоврядування
поставлена міцна прокладка у вигляді і якості депутатів політичних партій.
5. Статтями
13, 75, 82, 102, 103, 141 Конституції
визначена періодичність виборів.
При наявності виключного права партійних посередників на владне управління державними органами і їх функціями, підкріпленими періодичністю їх умовної зміни без можливості термінового покарання за зраду народу України, ці норми підкріплюють повне безправ’я народу і узурпацію влади з метою особистого збагачення усіх прошарків населення, причетних до влади.
ФАКТИЧНО,
НАРОД РОЗДРІБНЕНИЙ І МАЙЖЕ ПОЗБАВЛЕНИЙ РЕАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СВОЇХ
ПРАВ І СВОБОД, РОЗПОРЯДЖЕННЯ СВОЇМ ЖИТТЯМ І РЕСУРСАМИ.
Далі – для
олігархічних кіл рабоволодіння вільним поселенням громадян, - це питання часу і
техніки.
За чверть
століття народ України перетворили з самого процвітаючого в самий жебрацький і
безправний народ на цій Землі:
- порушені
всі основні права і свободи народу, дані йому за Конституцією;
-
пограбовані заощадження попередніх поколінь;
- народ
зробили беззахисним, зруйнувавши законодавчу, правоохоронну і судову систему,
перетворивши її в апарат насильства;
- знищена
енергетична система країни;
- знищена
повністю промисловість країни і майже повністю - інфраструктура;
- знищена
система безпеки країни;
- знищена
система охорони здоров'я і санітарії;
- країна
поставлена на межу глобальної екологічної катастрофи;
-
безконтрольно і безкоштовно вивозяться ресурси народу аж до родючого ґрунту;
- під
поняттям "ринкова економіка" на законодавчому рівні культивується
спекуляція - банальне злодійство, яке пронизує дії і свідомість всього
населення;
- народ
"загнаний в кут" і для збереження життя змушений з жалюгідною подачки
за свою працю оплачувати свої ж ресурси;
- поновилися
епідемії;
- віддана
частина території країни;
-
збільшилася смертність і зменшилася народжуваність;
- майже
знищено і з перспективами на погіршення освіта і наука;
- народ
біжить, рятується, хто може, - відтік з країни працездатного населення
становить близько 1000 осіб на добу.
ЙДЕ
ІНТЕНСИВНА ЗАЧИСТКА НАЙБІЛЬШОЇ КРАЇНИ В ЦЕНТРІ ЄВРОПИ ВІД ЙОГО КОРІННОГО
НАСЕЛЕННЯ.
- ЦЕ
ГЕНОЦИД.
У нашому
інформаційному просторі розгорнута щосекундна глобальна політична тріскотня
щодо наших проблем і того, як їх вирішувати силами різних політичних партій,
блоків, течій і просто окремими злодіїв.
ЩО ЦЕ?
Це крадіжка
вашого особистого часу, вашого життєвого простору - вашого життя. ЦЕ ПОЗБАВЛЕННЯ
ВОЛІ БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ НА ТАКІ ДІЇ. Громадян України перетворили в добровільних
рабів "відкритої в'язниці".
Якщо
розсудливу вільну Людину і Громадянина запитати: чи потрібна вам політика для
повноцінної щасливого життя?
Переважна
більшість відповість: НІ!!!
Що потрібно
для управління державою?
- Виконання
його функцій.
Всі функції
давно визначені.
Потрібна
система гармонійного виконання функцій.
ЯКА? ЯК ЇЇ ВПРОВАДИТИ?
3. СТРАТЕГІЧНА КОМПЛЕКСНА МЕТА
Для
досягнення будь-чого, треба насамперед усвідомити і формалізувати те, чого
треба досягнути, а потім визначитися з інструментарієм і послідовністю його
використання. Це буде соціальна технологія.
Оскільки стратегічних цілей декілька, ми назвемо їх сукупно «СТРАТЕГІЧНА КОМПЛЕКСНА МЕТА»:
1. Самовизначення і статус людей у громадах
- визначення свого положення стосовно суспільно прийнятих критеріїв особистісного
становлення й подальша дієва реалізація себе на основі цих критеріїв у
громадах.
2. Єдність – тісний зв’язок між людьми,
згуртованість, цілісність, неподільність і дієздатна система прийняття
узгоджених оперативних рішень громадян у громадах на всіх рівнях
адміністративно-територіального поділу.
3. Самодостатність
і самостійність людини і громадянина в громаді – те, що дозволяє бути
повноцінними людьми в спільноті людей, це наявність необхідної інфраструктури, забезпеченість
спільноти кадрами, фінансовими ресурсами в обсягах, достатніх для повноцінного
вирішення місцевих проблем.
4. Еволюційне повернення до верховенства права
Республіки України та її народовладдя — шлях мирних (без соціальних
потрясінь) послідовних прогресивних перетворень, досягнення гармонії
децентралізованої форми правління (народовладдя) і делегованого та
контрольованого уповноваженими особами громад централізованого управління
функціями держави.
5. Суб’єктність держави Україна на міжнародній арені серед передових найбільш розвинених країн світу з передовою економікою, наукою, інфраструктурою, соціальною сферою, широкою міжнародною кооперацією.
4. ШЛЯХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
Насправді,
все не так погано, як здається, бо є реальна можливість навіть при існуючому
законодавстві досягти комплексної мети.
Цілі, яких
необхідно досягти, - соціальні.
Що стоїть в
основі усіх соціальних перетворень?
-
Економічний устрій і спосіб його підтримання. Тільки за економічною свободою
приходять усі інші свободи.
В якості
економічного устрою в умовах діючого права і законодавства для використання
громадянами можна обґрунтувати і використати кооперацію.
Забезпечити
створення всеосяжної кооперації на території усієї країни можна за допомогою
Мережі Дільничних відділень (ДВ) і Постачально-заготівельних контор (ПЗК)
"НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ" (надалі – МЕРЕЖА).
Основна
задача кооперації окрім згуртованості громадян у громадах – формування власних
незалежних від держави фондів розвитку і соціального забезпечення (ФР) знизу
вверх.
Джерела
формування ФР:
- благодійні
внески від обігу товарів і послуг всередині кооперації;
- додаткові
внески в кооперацію її членів для забезпечення внутрішнього товарообігу
створенням фонду ресурсного забезпечення.
Забезпечити
формування фондів можна за допомогою «Електронної
платформи внутрішніх розрахунків членів Споживчого товариства «НАРОДНА
КООПЕРАЦІЯ» (надалі – ПЛАТФОРМА).
В якості
економічного механізму для забезпечення суб’єктності країни на міжнародному
рівні можна запропонувати впровадження Міжнародної науково-технологічної
програми "ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО" (надалі – ПРОГРАМА).
В якості способу підтримання економічного устрою кооперації можна використати нову виборчу систему, яка забезпечить стабільність застосування права і законодавства в нових умовах господарювання.
Почнемо з
кінця – зі способу соціальних перетворень на шляху до прямої демократії – народовладдя
– управління безпосередньо – громадянами у громадах знизу вверх.
Необхідно замінити
періодичну партійну політичну виборчу систему на безперервну електронну рейтингову
виборчу систему на посади державного управління відповідно до штатного розкладу,
посадових інструкцій і кваліфікаційних вимог до посад.
Кожен
громадянин країни в будь-який час доби з будь-якої точки світу повинен мати
можливість взяти свій телефон і поміняти прізвище посадової особи, що втратила
довіру, на інше прізвище з рейтингового списку на цю посаду. Вранці турнікет
перед таким, що втратив довіру народу повинен не відкритися, повинен спалахнути
напис "ВИ ВТРАТИЛИ ДОВІРУ НАРОДУ НАЗАВЖДИ, пройдіть до службового входу
для передачі справ і дачі показань слідчому".
НАМ ПОТРІБНЕ
ГАРАНТОВАНЕ ЖИТТЯ БЕЗ РЕВОЛЮЦІЙ І ПОТРЯСІНЬ.
Нам потрібна
розсудлива еволюція чесних, гідних, гордих і щасливих людей.
При
наявності сучасних технологій це можна дуже легко, просто і швидко втілити в
життя.
Треба тільки
все поставити з голови на ноги.
Забезпечити це можливо за допомогою Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України (надалі – СИСТЕМА).
6. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КООПЕРАЦІЇ
6.1. Закон України «Про споживчу кооперацію»,
(Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1992, № 30, ст. 414). Витяги із Закону.
Стаття 11.
Основи господарської діяльності
2. Споживчі
товариства та їх спілки виходячи з статутних вимог мають право:
створювати
(реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань
будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки,
фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність
яких не суперечить законам України;
вступати як
засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств,
асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних
завдань;
придбавати
майно державних підприємств та підприємств, створених на інших формах
власності, а також інше майно і майнові права;
одержувати у
встановленому порядку земельні ділянки у користування.
3. Організації та підприємства споживчої
кооперації формують товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок
закупівель на договірних засадах у підприємств (виробників), в оптовій
торгівлі, на біржах, аукціонах, шляхом заготівель сільськогосподарської
продукції і сировини у громадян, фермерських господарств, колективних
сільськогосподарських підприємств, радгоспів, виробництва товарів на власних
підприємствах та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
Забезпечення
споживчої кооперації централізовано розподілюваними ресурсами здійснюється в
тому ж порядку, що і забезпечення підприємств агропромислового комплексу України.
…
2. Споживчі товариства, спілки та їх
підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціни і
тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення, сировину,
сільгосппродукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються
ними, надані послуги виходячи з попиту і пропозицій, за винятком продукції,
товарів і послуг, на які передбачено державне регулювання цін і тарифів.
…
Стаття 17.
Гарантії прав споживчої кооперації
1. Держава
гарантує додержання прав і законних інтересів споживчої кооперації та її
членів.
2. Організації та підприємства споживчої кооперації взаємодіють з органами виконавчої влади у питаннях організації торговельного обслуговування населення, закупівель і переробки сільськогосподарської продукції та сировини, виробництва товарів народного споживання, надання населенню різних послуг тощо.
6.2. Закон України «Про сільськогосподарську
кооперацію» 17 липня 1997 року № 469/97-ВР (Відомості Верховної Ради
України (ВВР), 1997, № 39, ст.261). Витяги із Закону.
Стаття 3.
Типи сільськогосподарських кооперативів
1. За
цілями, завданнями і характером діяльності сільськогосподарські кооперативи
поділяються на обслуговуючі та виробничі.
Стаття 5.
Види сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
1. Залежно
від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі
кооперативи поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі
та інші.
…
Стаття 9.
Особливості господарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого
кооперативу
1. Сільськогосподарські обслуговуючі
кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів - виробників
сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є
неприбутковими організаціями.
Неприбутковість діяльності
сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначається виходячи із сукупності таких ознак:
кооператив надає послуги тільки своїм членам;
члени кооперативу несуть відповідальність за
зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі у господарській
діяльності кооперативу;
послуги надаються з метою зменшення витрат та/або
збільшення доходів членів кооперативу.
2. Сільськогосподарські обслуговуючі
кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена,
вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами -
виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками
сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється,
постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени.
3.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може мати у власності майно,
відокремлене від майна своїх членів.
Право
власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються
сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом відповідно до Земельного
кодексу України та зберігаються за ним у разі входження до складу
кооперативного об’єднання.
4. Дохід сільськогосподарського обслуговуючого
кооперативу може формуватися за рахунок:
надходжень від його членів у вигляді оплати за надані
послуги у процесі виробництва, заготівлі, переробки, постачання
сільськогосподарської продукції;
коштів або
майна, які надходять у вигляді пасивних доходів;
субсидій
(дотацій), отриманих з державного та/або місцевих бюджетів для підтримки
сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, державних цільових фондів або
в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги;
інших не
заборонених законом надходжень.
Надходження, одержані сільськогосподарським обслуговуючим
кооперативом від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням
членів цього кооперативу, не є його доходами.
Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим
доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської
діяльності та витратами на її провадження.
5. Після
виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та
відшкодування збитків за минулі періоди залишок
фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється
загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних
виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі
асоційованим.
Стаття 15.
Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
1. Основними
завданнями державної політики з підтримки сільськогосподарських обслуговуючих
кооперативів є створення сприятливих умов для їх утворення, становлення і
розвитку шляхом формування сприятливої податкової, фінансово-кредитної,
інвестиційної політики щодо діяльності сільськогосподарських обслуговуючих
кооперативів та їх членів, а також розроблення механізму їх державної
підтримки.
2.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування забезпечують сприяння розвиткові і зміцненню економічної
самостійності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх членів,
підвищенню ефективності їх діяльності, не допускають будь-яких обмежень
господарської активності та ініціативи таких кооперативів, вільної і
рівноправної їх участі на ринках товарів, робіт і послуг.
3. Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів здійснюється відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.
6.3. Закон України «Про кооперацію» від 10
липня 2003 року № 1087-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 5,
ст. 35). Витяги із Закону.
Стаття 2.
Визначення термінів
…
обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних
осіб для надання послуг переважно членам
кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської
діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають
послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального
обороту кооперативу;
споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання
фізичних та/або юридичних осіб для
організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської
продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою
задоволення споживчих потреб його членів;
пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток
кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі
грошей, майнових прав, а також земельної ділянки;
додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий
поворотний внесок члена (асоційованого члена)
кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу;
вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний
внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до
кооперативної організації;
членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного
об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання;
цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до
спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань
кооперативу; { Абзац одинадцятий статті 2 в редакції Закону N 5495-VI ( 5495-17
) від 20.11.2012 }
…
Стаття 3.
Мета та основні завдання кооперації
Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та
інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх
особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів,
розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Основними завданнями кооперації є:
підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав;
створення системи економічної і соціальної самодопомоги
населення та суб'єктів господарювання;
залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення;
створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої
діяльності кооперативів з метою
зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і
послугах;
сприяння сталому розвитку та становленню засад
демократичного розвитку суспільства.
Стаття 6.
Кооператив
Кооператив є
первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних
та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої
діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно
до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи:
виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть
бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними,
торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними
тощо.
Кооператив є
юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в
установах банків та може мати печатки.
Стаття 7.
Порядок створення кооперативу
Кооператив
створюється його засновниками на добровільних засадах.
Засновниками
кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства,
а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у
діяльності кооперативів через своїх представників.
…
Стаття 10.
Член кооперативу
Членами
кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства,
юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників,
які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу,
додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Стаття 23.
Економічні засади діяльності кооперативів
Кооператив
відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності,
здійснює її планування.
Кооперативи
самостійно розробляють програми і плани економічного та соціального розвитку,
розглядають і затверджують їх на загальних зборах членів кооперативу.
Кооперативи
мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і
не заборонену законом.
Кооператив
має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення
юридичної особи.
Виробничі
кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші
кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.
Оподаткування,
облік і звітність у кооперативі здійснюються у порядку, передбаченому
законодавством.
Стаття 24.
Ціни і тарифи на продукцію та послуги кооперативів
Кооперативи
реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими
самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.
Кооперативи
мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що
встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших
осіб.
Стаття 26.
Кооперативні виплати та виплати на паї
Кооперативні
виплати - частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року
між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності
кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління
кооперативу. Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі
кооперативи.
Виплати на
паї - виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена
кооперативу.
Розмір
виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після
відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати
можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у
формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу.
Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу,
визначеного до розподілу.
Кооперативні
виплати та виплати на паї до оплати праці не належать. (коментар: 22%
соціального внеску на ці виплати не сплачується)
Стаття 30.
Кооперативне об'єднання
Кооперативне об'єднання - спілка, ліга, асоціація, альянс та
інші форми добровільного об'єднання кооперативів за видами діяльності чи
територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності
кооперативів, що входять до його складу, та їх членів.
Членом
кооперативного об'єднання також може бути інше кооперативне об'єднання.
Кооперативні об'єднання створюються та діють з місцевим
(сільським, селищним, міським, районним, обласним, республіканським в Автономній Республіці Крим) або загальнодержавним статусом і є некомерційними організаціями.
Члени кооперативного об'єднання будь-якого рівня - кооперативи, кооперативні об'єднання - зберігають статус юридичної особи.
7. ТЕЗИ ПРОГРАМ НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ
"НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ" реалізується на усіх рівнях соціального
устрою:
Дільничного первинного рівня (або – ДПР):
- міста районного значення,
багато з яких підпорядковані міським радам міст обласного значення;
- селища міського типу;
- селища;
- села.
Дільничного базового рівня (або – ДБР):
- райони;
- міста обласного підпорядкування
і міста республіканського підпорядкування.
Дільничного регіонального рівня (або - ДРР)
- області.
Галузева, міжгалузева, наукова, технологічна, виробнича, постачальна і
обслуговуюча коопераціє забезпечує горизонтальні зв’язки соціуму.
Горизонтальні зв’язки кооперації, що мають продовження за кордоном України,
стабілізують і затверджують її становище, як суб’єкта на міжнародному рівні.
Повний комплекс способів кооперації визначає "НАРОДНУ КООПЕРАЦІЮ", що реалізується у програмах і проектах.
7.1. Мережа Дільничних відділень (ДВ) і Постачально-заготівельних контор
(ПЗК) "НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ" (надалі – МЕРЕЖА).
Кооперація громадянського
суспільства на первинному рівні малої і середньої економіки.
За даними ООН кооперативи
працюють у всіх секторах економіки: в сільському господарстві, промисловості,
обслуговуванні, туризмі, страхування, фінансовому секторі, житловому
будівництві.
Кооперативний рух об'єднує понад
один мільярд індивідуальних членів по всьому світу, дає роботу сотням мільйонів
людей, сприяє забезпеченню максимально широкої участі в економічному і
соціальному розвитку всіх груп населення, включаючи молодь, людей похилого
віку, інвалідів та інших соціально малозабезпечених груп населення.
Міжнародне об'єднання
кооперативів ICA, об'єднує кооперативні підприємства 94 країн, має амбітну стратегію допомоги кооперації по
перетворенню в саму швидко зростаючу модель підприємництва, економічна
життєздатність якої уживається з соціальною відповідальністю.
Кооперація громад України має
багатовікову історію, кооперативна діяльність на території України не один раз
відігравала ключову роль у відтворенні економіки держави і стабілізації
соціального стану громадян.
Передові країни світу США,
Японія, Данія, Норвегія, Франція, Канада, Іспанія і т.д. мають переважаючий внесок в економіку
від кооперації.
Ми створили Споживче товариство
"НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ" і у тандемі з ним - Благодійну організацію
"РЕСУРСНИЙ ФОНД" для відновлення кооперативного руху на теренах нашої
держави, але з новим економічним, технологічним і соціальним наповненням.
Першочерговими завданнями
кооперації є згуртованість і самодостатність.
Для забезпечення цими якостями
суспільства ми вирішили наповнити економічний простір первинних формувань
територіальних громад на місцях Дільничними відділеннями (ДВ) народної
кооперації і при них Постачально-заготівельними конторами по принципу
адміністративно-територіального поділу держави.
План розвитку МЕРЕЖІ на п’ять років
передбачає створення:
- більше 34000 ПЗК;
- більше 220 Терміналів логістики
і пакування продукції.
І це тільки в
постачально-заготівельній галузі.
Кожна ПЗК і Термінал – це проект Програми "МЕРЕЖА".
Об’єм витрат Програми від €1,5 млрд.
7.2. Система прийняття оперативних рішень територіальних громад України
(надалі – СИСТЕМА).
Кооперації регіонального рівня.
Якщо розглянути системні проблеми
планування і управління економікою від первинного до регіонального рівня, то
стає очевидним, що у 21 віці, коли у всьому світі ІТ мають визначальну роль в
організації населення, вихованні, навчанні, соціальному розвитку та економіці,
в нашій країні все зупинилось на рівні початку минулого століття.
Це прикра ситуація, якщо знаєш,
що наші ІТ спеціалісти мають один з найвищих кваліфікаційних професійних
рівнів.
Не можна будувати організацію
сучасного суспільства без механізму управління таким суспільством у активному
режимі без "апаратної" затримки – з миттєвою реакцією на вимогу
суспільства.
Таку систему на Електронній
економічної платформі бухгалтерського і господарського обліку, виробничих і
споживчих відносин членів "НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ" - Електронній
платформі внутрішніх розрахунків НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ (надалі – ПЛАТФОРМА) треба побудувати.
Це багатогранна серйозна робота,
націлена на еволюційну перебудову психології населення, способів життя і
управління від первинного до регіонального рівнів.
Ми прописали більше ста
початкових тематик збору та розробки вихідних даних на створення СИСТЕМИ.
Це теми грантового фінансування, інтеграції молодих спеціалістів у звичну для них середу – Дільничні відділення народної кооперації, але на новому рівні і з новим потенціалом знань і фінансів.
7.3. Міжнародна науково-технологічна програма "ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО" (надалі – ПРОГРАМА).
Міжнародна науково-технологічна
міжгалузева кооперація.
Кооперація індустріальної
економіки з малим і середнім підприємництвом інтелектуального рівня.
Це амбітна програма
макроекономічного рівня, націлена на:
- вирішення світових (в т.ч.
України) проблем утворення і утилізації 97% світових відходів – відходів
виробництва первинної стадії видобутку сировини і переробки її у проміжні
"зрілі товари" – сировинної бази цивілізаційного розвитку;
- залучення громадян України в
якості суб’єктів права до керування власними ресурсами відповідно до
Конституції України;
- міжнародна міжгалузева
кооперація виховних, наукових і виробничих процесів у процесі впровадження
міжнародних науково-технологічних проектів;
- повернення суб’єктності держави
на світовій економічній і політичній арені, до рейтингу передових країн світу.
Для поєднання економічних
механізмів краудінвестингу, ІСО криптовалюти, грантового та інвестиційного
фінансування прописано більше 100 тематик для проектів збору та розробки
вихідних даних на проектування технологічних процесів.
Один із перших проекті,
запропонованих до впровадження вперше в світі пропонує на підтвердження
платіжної спроможності криптовалюти надати матеріальне забезпечення. Це
"довгі" гроші з ROI5 = 4000 для дрібних і не обмеженим ROI для великих вкладників. При внеску €20 і ROI5 = 4000 дохідність складає €80 тис., а це трикімнатна квартира.
Наприклад. Участь громади м.
Калуш Івано-Франківської області у Проекті "Переробка розсолів
Домбровського кар’єру у товарні продукти" дасть кожному громадянину від
тільки що народженого, до глибокого старця по 2,5 тис. грн. щомісячної
соціальної виплати з Дільничного ресурсного фонду народної кооперації.
Таких об’єктів поруч, у
Прикарпатті – 20 родовищ. Світові об’єми сировини не обмежені.
Це тільки два приклади з багатьох тисяч можливостей, на які ми вже маємо світові пріоритети, підтверджені патентами України.
Аналізуючи
способи та інструментарій повернення країни у правове поле, очевидним стає
нагальна потреба розв’язати залежність народовладдя від корупційної системи
узурпації влади. Це шлях виконання соціальних програм і проектів через
створення допоміжної до відкритої економіки держави закритої економіки
кооперації.
Основою
закритої економіки кооперації повинна стати
«Електронна платформа внутрішніх розрахунків членів Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» (надалі – ПЛАТФОРМА) призначена для забезпечення економічного середовища та інструментарію виконання Програм Споживчого товариства «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» (надалі – ТОВАРИСТВО): МЕРЕЖА, СИСТЕМА, ПРОГРАМА, а саме – забезпечення внутрішнього обігу товарів і послуг всередині одного зведеного балансу бухгалтерії ТОВАРИСТВА за внутрішніми цінами кооперації.
8.1.1.
Обслуговування Постачально-заготівельних контор (ПЗК), як осередків
забезпечення населення товарами першого вжитку за зниженими цінами кооперації.
8.1.2.
Створення незалежних власних фондів розвитку і соціального забезпечення
територіальних громад знизу вверх.
8.1.3
Забезпечення вільного товарообігу між членами кооперації по внутрішнім цінам
кооперації.
8.1.4.
Формування Фондів ресурсного забезпечення кооперації.
8.1.5.
Створення Банку НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ.
8.1.6.
Інтеграція з Міжнародним кооперативним альянсом на новій законодавчій базі.
8.1.7. Впровадження Програми «ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО».
8.2.1. Всі
члени кооперативів і споживчих товариств інтегровані у загальну систему
НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ з посвідченнями однакової форми – пластиковими картами з
індивідуальним номером члена кооперації і QR-кодом. Це принципово, бо дозволяє
на одній електронній платформі сформувати єдину базу збору благодійних внесків,
еквівалентних різниці входу і виходу із балансу матеріальних активів, оцінених
у грошовому еквіваленті. Всі торгівельні операції проводяться за умови
реєстрації посвідчення члена кооперації.
8.2.2.
Територіальна громада створює із своїх членів кооператив, чи споживче
товариство, відкриває рахунок у банку і наймає із своїх членів 2-3 чоловіки для
формування і забезпечення замовлень на поставку товарів першого вжитку.
Оскільки наймані члени кооперативу не накручують надбавки на оптові поставки
продукції для своїх членів громади, то формується різниця між заниженою ціною
кооперації і ринковою роздрібною ціною. 90% цієї різниці залишається у
кооперативі і створює незалежні власні фонди розвитку і соціального
забезпечення громади. 10% - направляється до РЕСУРСНОГО ФОНДУ, який
перерозподіляє цю суму: 2% - до районних фондів; 2% - до обласних фондів; 6% -
до централізованого фонду.
8.2.3.
Громадяни і юридичні особи – члени НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ мають можливість прямих
розрахунків між собою, за що сплачують 5% благодійного внеску з транзакції до
ресурсного забезпечення.
8.2.4. Для
будь-якої торгівельної операції необхідно мати ресурсне забезпечення – це
ресурсні одиниці - матеріальні активи, що вносяться до Фонду ресурсного
забезпечення (ФРЗ) в якості додаткового пайового внеску. Це працює, як звичайна
платіжна картка з якою Ви щоденно ходите по магазинах, розраховуєтесь у
транспорті і банках, пересилаєте гроші один одному. Власні внески у кооперацію
Ви можете у будь-який час збільшити, або зменшити, обмінявши їх на будь-який
вид грошей, в т.ч. готівки, перенаправити на будь-яку платіжну картку.
Наявність ФРЗ дозволяє створити відокремлений банк і надавати членам кооперації
безвідсоткові кредити.
8.2.5. Всі
Ваші операції відображаються у Вашому особистому кабінеті. На кожну Вашу суму
благодійного внеску Ви отримуєте еквівалентну суму криптовалюти НАРОДНОЇ
КООПЕРАЦІЇ (токенів). Цією криптовалютою Ви розпоряджаєтесь на свій розсуд.
Оскільки, на відміну від усієї існуючої на цей час криптовалюти, Ваша має
матеріальне забезпечення у вигляді зданих Вами благодійних внесків, то вони
стабільні і матимуть тенденцію до росту їх номінальної вартості. Коли Ваші
внески до ресурсних фондів стануть значними, Ви почнете користуватись системами
соціального забезпечення населення, як пенсійним накопичувальним фондом.
8.2.6. Усі
благодійні внески є коштами краудінвестингу. Це означає, що Ви інвестуєте у
розвиток і соціальне забезпечення власної громади, об’єднання громад на рівні
району, області і країни. На перших порах розвитку ресурсних фондів Ваші
інвестиції будуть направлені на забезпечення першочергових потреб суспільства,
потім на впровадження проектів розвитку громад. Прибутки від цих проектів у
вигляді дивідендів і збільшеної частки Вашого Пайового внеску поповнять Ваші
рахунки краудінвестингу. Коли Ваші внески до ресурсних фондів стануть значними,
ви почнете користуватись системами соціального забезпечення населення, як
пенсійним накопичувальним фондом.
8.2.7. Будь-яка інформація щодо структури ціни на товари і послуги та використання фондів всередині кооперації,– інформація вільного доступу.
8.3. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МЕРЕЖІ І ПЛАТФОРМИ
8.3.1. Економічні
показники впровадження ПЛАТФОРМИ нерозривно пов’язані з успіхами впровадження МЕРЕЖІ. Без ПЛАТФОРМИ діяльність МЕРЕЖІ може існувати, але її ефективність буде вкрай низькою і
повільною, соціальний ефект буде досягнений у кращому випадку через пару –
трійку десятків років. А для народу України – це згубний термін.
Тому
економічну ефективність впровадження ПЛАТФОРМИ треба розглядати через
економічну ефективність впровадження МЕРЕЖА.
ПЛАТФОРМА – це
інструмент ефективного гармонійного розвитку програм НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ - МЕРЕЖА, СИСТЕМА, ПРОГРАМА.
Первинна
діюча модель ПЛАТФОРМИ повинна забезпечувати функціонування МЕРЕЖІ в об’ємі 64-х ПЗК –
річного плану впровадження.
8.3.2. Бюджет
продуктів харчування громадян, що був закладений у видатки держави на 2017 рік,
складав 13 487 млн. грн. ($515 млн. при курсі 2017 р. 1:26,173).
Витрати
громадян на власне утримання у 2017 році склали 809 099 млн. грн., або
$30 913 млн.
У
відповідності до річного звіту Державної статистики у 2017 році населення
країни складало 42 584 542 громадян, з яких: 29 482 313,
69,23% - городян; 13 102 229, 30,77% - селян.
8.3.3. Планом
5-ти річного розвитку МЕРЕЖІ постачально-заготівельних контор (ПЗК) з чисельністю біля 34 000 ПЗК і
кількістю громадян, що обслуговуватимуться кожною ПЗК від 1000 до 1500,
планується обслуговування всього населення України.
8.3.4. У
розрахунку загального обігу власних коштів, що за офіційними даними витрачались
громадянами на харчування у 2017 році - $30 913 млн. на рік, на одного
громадянина витрачається в середньому сума річних витрат $726, а при кількості
ПЗК 34 000, на кожну з них в середньому прийдеться $909 тис. (23 791
тис. грн.).
Це дуже
оптимістичний сценарій, але ми будемо розраховувати на кількість громадян –
учасників МЕРЕЖІ у кількості біля 20 мільйонів (47%) з річним товарним
обертом $14 518 млн.
8.3.5. Якщо
із загального об’єму споживчого кошика поставляти тільки 25% (з урахуванням
знижок кооперації), то сума річних поставок товарів і послуг складе $3 630
млн.
8.3.6. Якщо
благодійні внески підрахувати у мінімальному об’ємі 5% від транзакцій, то їх
річна сума складе біля $180 млн., з яких 90% - $162 залишиться у первинних
фондах; 10% - $18 млн. буде розподілено до районних фондів – 2%, обласних
фондів – 2%, централізованого – 6%.
8.3.7. Отже,
плановий річний збір благодійних внесків
у розмірі 6% до централізованого фонду складе $10.8 млн.
Діяльність
ПЗК забезпечить формування:
- Фонду
ресурсних зобов’язань у розмірі біля $7
662 млн.;
- Ресурсного
фонду від; $182 млн.
Кошти на забезпечення діяльності РЕСУРСНОГО ФОНДУ складуть від $2,2 млн.
8.4.1. З моменту виділення коштів на початок роботи над
першим етапом впровадження ПЛАТФОРМИ (Діюча модель ПЛАТФОРМИ) – 1 рік.
8.4.2. Від запуску Діючої моделі ПЛАТФОРМИ починається відлік плану впровадження ПЗК, представлений у Таблиці 1.
Об’єм
грантового фінансування на цей Проект «Обґрунтування структури Електронної
платформи внутрішніх розрахунків членів Споживчого товариства «НАРОДНА
КООПЕРАЦІЯ», що в результаті надасть робочу модель ПЛАТФОРМИ, повинен складати
біля $200 тисяч, з яких:
$40 тисяч –
витрати РЕСУРСНОГО ФОНДУ;
$160 тисяч – витрати контрагентських робіт на збір та розробку вихідних даних проектування, розробку документації і програмного забезпечення, рекламно-інформаційні заходи, апробація роботи на першій ПЗК.
9.1. У
розрахунках економічної ефективності ПЛАТФОРМИ розглядалась лише постачальна
діяльність. Такий же об’єм ринку матиме і заготівельна діяльність.
9.2.
Більший, а може і значно більший об’єм ринку будуть мати прямі розрахунки між
членами кооперації.
9.3. Такий
же об’єм ринку буде мати криптовалюта НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ.
9.4. При
виході економіки із тіні об’єм ринку кооперації також буде збільшено.
9.5. Ми
розрахунки робили виходячи із 47% освоєння плану впровадження ПЗК. Дуже
ймовірно, що цей показник буде значно більше.
9.6. Ми
ефективність роботи прийняли за 25%. Дуже ймовірно, що при налагоджені адресних
поставок на замовлення, побудові 225 пакувально-логістичних терміналів,
розширення номенклатури продукції не тільки на товари першого вжитку та
продовольчі товари, але й на речові та господарські товари, цей покажчик буде
значно більше 100%.
9.7. Також,
ми повинні враховувати, що наявність ФРЗ у мінімальному розмірі $7 662 млн.
дозволить виділити у якості кредитних коштів $1 500 млн. не тільки на створення
МЕРЕЖІ ПЗК і терміналів, але й на Програму «ЕКОЛОГІЯ – ЦЕ
ВИГІДНО», проекти якої на порядки ефективніші самої МЕРЕЖІ.
9.8. Ми вважаємо,
наявність Електронної платформи внутрішніх розрахунків НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ є
ключовою не тільки для соціальному напрямку розвитку суспільства, але й дуже
ефективною з точки зору організації бізнесу.
9.9. Без
врахування пунктів 9.5.1-9.5.7 мінімальна
можливість повернення інвестицій у розмірі $200 тис., що можуть бути покладені
на витрати Програми МЕРЕЖА – 2 роки. Сума буде використана на програмне
забезпечення, запуск в роботу першої ПЗК, оплату утримання офісу і працівників РЕСУРСНОГО
ФОНДУ І НАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ у строк до наповнення РЕСУРСНОГО ФОНДУ. Це
довгострокові інвестиції, але з великим коефіцієнтом прибутку, що значно буде
збільшуватись від року до року.
9.10. Найбільше досягнення від впровадження ПЛАТФОРМИ, це соціальний ефект – відкривання шляху до економічної свободи громадян у громадах, повернення до правової держави, до безпосереднього управління розвитком і соціальним забезпеченням громадян.
Голова
правління
СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»
БО
«РЕСУРСНИЙ ФОНД» В.Г.
Петроченков